Іменні частини мови – це самостійні частини мови, які називають предмет або його ознаку та кількість і змінюються за відмінками: іменник, прикметник, числівник, займенник. Саме вони можуть бути іменною частиною складеного присудка. Цю тему розбирають на курсі української мови та літератури KEVIN.
🔑 Головні правила
– це повнозначна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? Змінюється за відмінками та числами, має рід. Початкова форма: називний відмінок однини, а для тих, що вживаються лише в множині, називний множини.
– це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета та відповідає на питання який? (яка? яке? які?), чий? (чия? чиє? чиї?) Змінюється за родами, числами, відмінками. Початкова форма: називний відмінок однини чоловічого роду.
– це самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий? Початкова форма: називний відмінок.
входить до іменних частин мови як слово, що може бути головним у іменному словосполученні (кожен із нас) та іменною частиною складеного присудка (Це місто моє).
якісні (гучна слава, теплий день, зелене листя), відносні (деревʼяний стіл, сонячний день), присвійні (батькова шапка, орлине крило).
кількісні (власне кількісні, збірні й дробові) та порядкові.
= дієслово-звʼязка (бути (є), ставати, робитися, здаватися, вважатися, називатися) + іменна частина (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієприкметник, фразеологізм). Дієслово бути (є) у теперішньому часі можна пропускати.
– це словосполучення, головним словом якого є іменник, прикметник, числівник або займенник: порада тренера, найкращий у веслуванні, пʼятеро футболістів, кожен із нас.
🗺 Оберіть підтему для детального розбору
Тема велика, тому проходити її краще блоками. Логіка така: спершу морфологічні ознаки кожної іменної частини мови окремо, потім розряди, потім синтаксична роль і аж наприкінці іменний присудок разом із тире між підметом і присудком. Саме така послідовність дає змогу не плутати означення з присудком. Поки що на сайті детально розписані суміжні розділи фонетики, і їх варто пройти паралельно, бо на НМТ вони перевіряються разом із морфологією: Алфавіт і наголос та Голосні й приголосні звуки .
📆 План підготовки — План підготовки, 4 тижні від нуля
Питання хто? що?, рід, число, відмінок, початкова форма. Окремо розберіть назви істот і неістот за граматичними ознаками: у назв істот форма знахідного однини чоловічого роду збігається з родовим (запросити друга – немає друга), у назв неістот – з називним (гарний твір – написати твір), а в знахідному множини назви неістот усіх родів мають закінчення, як у називному (хустки, романи, вікна).
Три розряди за значенням і ознаки, за якими якісні відрізняються від відносних і присвійних: ступені порівняння (теплий – тепліший – найтепліший), похідні з суфіксами зменшеності й префіксом пре- (гарний – гарненький – прегарний), антонімічні пари, поєднання з трохи, мало, дуже, надто, коротка форма (дрібен, певен, повен, ясен, весел). Тут же перехід прикметників в іменники.
Кількісні й порядкові, рід і число в один, два, дві, нуль, тисяча, мільйон, мільярд, обидва, обидві, півтора, півтори. Обовʼязково відпрацюйте поєднання з іменниками при лічбі: 1 учень, зошит; 2, 3, 4 учні, зошити; 5, 6, 9, 12, 20 учнів, зошитів; 21 учень, зошит; 22, 23, 24 учні, зошити.
Іменні словосполучення, узгоджене й неузгоджене означення, складений іменний присудок і тире між підметом та присудком. Тренуйте перетворення узгоджених означень на неузгоджені: вишневий сік – сік із вишні, бабусині казки – казки бабусі, глиняна ваза – ваза з глини. І окремо – завдання формату НМТ на однорідні іменні присудки.
Медичний безпілотник набирає швидкість близько ________ кілометрів за годину й підвищує шанси на виживання під час серцевого нападу ________ відсотків.
- А) девʼяносто, від восьми до вісімдесяти
- Б) девʼяноста, від вісьми до восьмидесяти
- В) девʼяноста, від восьми до восьмидесятьох
- Г) девʼяносто, від вісьми до вісімдесяти
- Д) девʼяноста, від восьми до вісімдесяти
Д. Після «близько» потрібен родовий відмінок: «девʼяноста». «Від … до» теж вимагають родового: «від восьми до вісімдесяти». Пастки - форми «вісьми» (такої форми немає, лише «восьми») і «восьмидесяти/восьмидесятьох»: у числівниках пʼятдесят - вісімдесят відмінюється лише друга частина, перша лишається «вісім-»: вісімдесяти.
Закінчення -ів (-їв) у родовому відмінку множини матимуть усі слова рядка
- А) солдати, громадяни, сходи
- Б) хазяї, школярі, селяни
- В) краї, окуляри, студенти
- Г) гості, партизани, готелі
- Д) кіловати, кияни, автомобілі
В. У рядку В усі три слова мають -ів (-їв): країв, окулярів, студентів. У кожному іншому рядку є слово з іншим закінченням: громадян (А), селян (Б), гостей (Г), кіловат і киян (Д). Пастка - рядок Б: «хазяїв», «школярів» правильні, але «селяни» дає «селян».
(1) Зрештою, внутрішня культура людини визначається саме тим, як вона поводиться, коли її ніхто не бачить. (2) Читання якісної літератури та розширення кругозору, безумовно, допоможуть сформувати емпатію, навчать критично мислити та висловлювати свої думки цивілізовано. (3) Коли люди усвідомлюють, що в соціальних мережах можна легко сховатися за вигаданими іменами та безликими аватарами вони, на жаль, часто починають безкарно залишати негативні коментарі. (4) Ця удавана анонімність є зняттям внутрішніх моральних обмежень та перетворенням інтернет-простору на місце для виплеску чужої агресії. (5) І замість того, щоб марнувати енергію на руйнівний токсичний хейт, суспільству варто спрямувати зусилля на свідомий культурний розвиток. Однорідні іменні присудки є в реченні (укажіть номер).
Четверте речення (у тесті це варіант Г). Шукати треба звʼязку є плюс два однорідні іменники в орудному відмінку. У четвертому реченні саме така будова: анонімність є зняттям… та перетворенням…. Дієслово-звʼязка є одна, а іменних частин дві, і обидві виражені іменниками, тобто присудки однорідні. Пастка тут у реченні з починають залишати: там теж два слова, але друге – інфінітив, тож це складений дієслівний присудок, а не іменний.
⚠️ Типові помилки по темі
Неправильно. Слова двійка, пʼятірка, сімка, вісімка, десятка, сотня означають предмет і відповідають на питання що?, мають ознаки жіночого роду, однини, називного відмінка, тому це іменники. Слово двохразове відповідає на питання яке? і є прикметником. Числівник відповідає лише на питання скільки? котрий?
Неправильно. Прикметник найчастіше є означенням, але може бути й присудком: Зимове повітря було холодне й чисте. Основна синтаксична роль прикметника - узгоджене означення, неосновна - іменна частина складеного присудка.
Неправильно. Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу, вважаємо простим. Перевірка одна: замініть на одне слово, читатиму. Замінюється - присудок простий. А от почну читати замінити одним словом не вийде, там допоміжне дієслово плюс інфінітив, тобто складений дієслівний присудок.
Неправильно. Іменна частина складеного присудка виражається іменником, прикметником, числівником, займенником, дієприкметником або фразеологізмом: Київ - столиця України. Вулиці Львова романтичні. Львів у змаганнях перший. Це місто моє. Харків сьогодні запорошений. Людина на Хрещатику здається краплею в морі.
Неправильно. Основна роль іменника - підмет (у називному відмінку або в родовому у складеному підметі з кількісним числівником) і додаток у непрямих відмінках. Неосновна - обставина, неузгоджене означення, прикладка та іменна частина складеного присудка.
Неправильно. Тире ставлять на місці пропущеної звʼязки є і перед словами це, то, ось, значить: Жити - це лицедіяти. Але тире не потрібне, якщо перед присудком стоїть не з іменником (Мова не полова), якщо підмет виражений займенником (Ми оптимісти), якщо присудок виражений прикметником (Твоя думка слушна) або якщо є слова мов, наче, ніби, як.
Неправильно. Іменники жіночого роду не можна узгоджувати зі збірними числівниками: нормативно лише «три сестри». Збірні числівники йдуть із назвами істот чоловічого роду, назвами тварин середнього роду на -а, -я, назвами неістот середнього роду та множинними іменниками.
Неправильно. Загальне правило справді дає називний множини («два трамваї»), але іменник друг при два, три, чотири набуває форми родового відмінка однини - «два друга». Це виняток, який просто вивчають.
Неправильно. Числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником пишемо окремо: «пів години», «пів яблука», «пів України». Разом пишемо лише тоді, коли пів з іменником становить єдине поняття і значення половини втрачене: «південь», «півколо», «півзахист».
Це опорний мінімум по темі. Його варто тримати в голові цілком, бо на ньому будуються і морфологічні, і синтаксичні завдання.
Коментар викладачки. Друзі, оцю останню табличку зі складеним іменним присудком раджу переписати в шпаргалку окремо. Це не конспект на пів зошита, а чотири рядки: звʼязка, іменна частина, шість способів вираження, і приклад до кожного. Тема така, яку треба постійно повторювати, бо саме тут на тесті губляться бали.
Що таке іменні частини мови і чому їх обʼєднують
Іменні частини мови обʼєднує спільна морфологічна риса: усі вони відмінювані, тобто змінюються за відмінками. Іменник змінюється за відмінками та числами і має рід. Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками. Числівник змінюється за відмінками, а один і два ще й за родами, один – і за числами.
Друга спільна риса – синтаксична. Кожна з цих частин мови може стати іменною частиною складеного присудка: Київ – столиця України (іменник), Вулиці Львова романтичні (прикметник), Львів у змаганнях перший (числівник), Це місто моє (займенник).
Третя ознака стосується словосполучень. За способом вираження головного слова словосполучення бувають іменні, дієслівні та прислівникові. Іменним називають те, у якому головне слово – іменник, прикметник, числівник або займенник: порада тренера, найкращий у веслуванні, пʼятеро футболістів, кожен із нас.
Як визначити частину мови: покроковий алгоритм
Починайте не з вигляду слова, а з питання, на яке воно відповідає. Це головне, бо в українській мові одне й те саме за значенням «кількісне» слово може належати до різних частин мови.
- Поставте питання. Хто? що? – іменник. Який? чий? – прикметник. Скільки? котрий? – числівник.
- Перевірте морфологічні ознаки. Слова двійка, пʼятірка, сімка, вісімка, десятка, сотня означають предмет (що?) і мають ознаки жіночого роду, однини, називного відмінка, тому це іменники, а не числівники. Слово двохразове (використання) відповідає на питання яке?, має ознаки середнього роду, однини, називного відмінка, тому це прикметник.
- Знайдіть початкову форму. Для іменника це називний однини, для прикметника – називний однини чоловічого роду, для числівника – називний відмінок.
- Перевірте, чи не перейшло слово в іменник. Прикметники можуть переходити в іменники: тоді вони втрачають власні ознаки, називають предмет, відповідають на питання хто? що? і виконують роль підмета чи додатка. Порівняйте: військовий оркестр (який?) і підійшов військовий (хто?); майбутнє рішення і твоє майбутнє.
- Визначте синтаксичну роль. Тут уже питання інше: яким членом речення слово є. Саме на цьому кроці найчастіше й помиляються, тому нижче окремий розділ.
Як відрізнити означення від іменної частини присудка
Дивіться на порядок слів і на пропущену звʼязку. Означення стоїть на своєму місці, перед підметом (означуваним словом): Гарні троянди. Колючі квіти. А в реченні Троянди колючі, але вони гарні пропущено дієслово-звʼязку є (є колючі, є гарні), тому це складений іменний присудок.
Перевірка проста: спробуйте вставити є. Якщо є стає на місце і речення не ламається, перед вами присудок, а не означення. Дієслово-звʼязка виконує граматичну роль, а іменна частина – змістову, тобто несе лексичне значення присудка.
Друга підказка – тире. Тире ставлять між підметом та іменною частиною складеного присудка, тобто на місці пропущеного є: Київ – столиця. Якщо в реченні є тире і між словом до нього та словом після нього можна поставити це, то перед тире підмет, а після тире присудок.
Коментар викладачки. Мій спосіб перевірки такий: підставляйте є вголос. Батько є пілотом, батько був пілотом – звʼязка на місці, значить пілотом це іменна частина, виражена іменником. Батько був гарним – теж складений іменний присудок, лише іменна частина виражена прикметником. Оце «замініть на є» рятує в половині синтаксичних завдань, і воно не займає жодної секунди.
Як не сплутати іменний присудок із дієслівним
Дивіться, яке слово в присудку головне. У складеному іменному присудку головне слово не дієслово, а іменник, прикметник, числівник, займенник або дієприкметник. У складеному дієслівному присудку іменника чи прикметника немає взагалі: там допоміжне слово плюс інфінітив.
Складений дієслівний присудок утворюють допоміжні слова трьох типів: слова на позначення початку, продовження чи кінця дії (починати, продовжувати, закінчувати, стати, перестати); слова волевиявлення (могти, мусити, бажати, намагатися); прикметники типу згодний, ладен, радий, здатний. Приклади: Уранці місто починає оживати. Пішоходи можуть переходити вулицю Хрещатик під землею. Ми раді поїхати до Чернівців.
Окремо тримайте в голові третій випадок. Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу чи фразеологізмом, вважаємо простим: Ми будемо відпочивати в Трускавці. На курорті ми зазвичай бʼємо байдики. Тобто буду читати – це простий присудок, бо його можна замінити одним словом читатиму. А почну читати – це вже складений дієслівний: допоміжне дієслово плюс інфінітив.
Схожі теми з української мови
Хочете план підготовки з української мови під ваш рівень? Залиште імʼя і телефон, і ми передзвонимо.
Авторка: Дарія Пархоменко, викладачка української мови та літератури KEVIN. Магістратура КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 8 років досвіду, 2 904 учні, понад 60 учнів склали НМТ на 200.
Нижче реальні завдання НМТ на іменні частини мови: форми числівника й відмінкові закінчення іменника в множині.
Реалістична схема, якщо тему потрібно закрити з нуля і одразу під тест. Кожен тиждень закінчується не переписуванням теорії, а виконанням завдань, бо на НМТ перевіряють саме вміння виконувати завдання.
Одна тема це добре, а на НМТ їх десятки, і морфологія тягне за собою і фонетику, і пунктуацію. На курсі KEVIN всю українську мову проходять за такою самою логікою: теорія блоком, потім одразу завдання формату тесту.
❓ Часті запитання про тему
Які частини мови називають іменними?
Іменник, прикметник, числівник і займенник. Іменним називають і словосполучення, головне слово якого – іменник, прикметник, числівник або займенник: порада тренера, найкращий у веслуванні, пʼятеро футболістів, кожен із нас.
Чим іменна частина складеного присудка відрізняється від означення?
Місцем у реченні та пропущеною звʼязкою. Означення стоїть перед означуваним словом (Гарні троянди. Колючі квіти), а в іменному присудку пропущено дієслово-звʼязку є: Троянди колючі, але вони гарні (є колючі, є гарні).
Чим може бути виражена іменна частина присудка?
Іменником, прикметником, числівником, займенником, дієприкметником або фразеологізмом. Дієслово-звʼязка (бути (є), ставати, робитися, здаватися, вважатися, називатися) виконує граматичну роль, а іменна частина – змістову.
Чи можна вважати синонімами слова «число» і «числівник»?
Ні. Числівник – це частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий? Слова з кількісним значенням на зразок сотня, десятка, пʼятірка позначають предмет і за морфологічними ознаками є іменниками.
Коли між підметом і присудком ставлять тире?
На місці пропущеного дієслова-звʼязки є: Київ – столиця. Тире потрібне при поєднанні іменник або числівник плюс іменник, при інфінітиві (Малювати – моє хобі) і перед словами це, то, ось, значить. Тире не ставлять, якщо підмет виражений займенником або присудок – прикметником.
Як прикметник переходить в іменник?
Прикметник втрачає власні ознаки й набуває ознак іменника: називає предмет, відповідає на питання хто? що?, виконує роль підмета чи додатка. Порівняйте: військовий оркестр і підійшов військовий; майбутнє рішення і твоє майбутнє.
🔗 Схожі теми: з Української мови
Готуєтесь до НМТ з Української мови? Запишіться на безкоштовну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN — визначимо ваш рівень і складемо план підготовки.
Отримати план підготовкиАбо зателефонуйте: +38 (073) 304 64 49