Українська мова · Розділ

Лексикологія

Друзі, цей розділ є в програмі НМТ, і його головна складність не в теорії, а в кількості дрібних груп слів, які легко переплутати між собою. Омоніми з паронімами, пряме значення з переносним, діалектизм з професіоналізмом. Тому лексикологію треба не «вивчити один раз», а повторювати короткими підходами до самого тесту.

📚 3 підтем ✍ Автор: Дар'я
Коротко

Лексикологія – це розділ науки про мову, що вивчає склад мови і слово як його основну одиницю. Лексика – сукупність слів певної мови. Ключове поняття розділу: лексичне значення слова, тобто той зміст, який вклали в слово люди. Цю тему розбирають на курсі української мови та літератури KEVIN.

🔑 Головні правила

Лексикологія

(від грец. lexis – слово, logos – вчення) – розділ науки про мову, що вивчає склад мови і слово як його основну одиницю.

Слово

це основна, базова одиниця мови: звук або комплекс звуків, що має певне значення, уживається в мовленні як самостійне ціле і є будівельним матеріалом для речення.

Лексичне значення слова

зміст слова, те, що воно означає. Усі слова, крім службових, мають лексичне значення.

Граматичне значення слова

вказує на ознаки частини мови, до якої слово належить: рід, число, відмінок, особа та інші. Наприклад, цибатий: лексичне значення – з довгими тонкими ногами, граматичне – Н. в., одн., ч. р.

Багатозначні (полісемантичні) слова

(від грец. poly – багато і sema – знак) – слова, які виражають кілька значень. Більшість слів української мови є багатозначними.

Однозначні слова

слова, які не мають переносних (вторинних) значень.

Пряме і переносне значення

одне зі значень багатозначного слова виділяють як головне, його називають прямим, решта – переносні. Наприклад, великі очі і велика душа.

Семасіологія

(від грец. semasia – знак, значення) – наука про значення слів. Її ще називають лексичною семантикою.

Етимологія

розділ мовознавства, що вивчає походження слів, які колись увійшли до лексичного складу української мови. Результати досліджень відображено в етимологічних словниках.

Лексика за походженням

поділяється на дві групи: споконвічно українська (індоєвропейська, прасловʼянська, старословʼянська, власне українська) і запозичена.

Лексика за сферами вживання

загальновживана (стилістично нейтральна) і обмеженого вживання, стилістично маркована: діалектизми, жаргонізми, терміни, професіоналізми, застарілі слова, неологізми.

Термін

спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання.

Словесні штампи

слова й вирази, часто й одноманітно повторювані без урахування контексту, які збіднюють і знеособлюють мову.

🗺 Оберіть підтему для детального розбору

Кожна підтема — окрема сторінка з реальними завданнями НМТ, покроковим методом та шпаргалкою.

📆 План підготовки — План підготовки: 4 тижні від нуля

Значення слова 1

Лексика і лексикологія, лексичне значення проти граматичного, робота з тлумачним словником, однозначні й багатозначні слова, пряме і переносне значення. Практика: визначайте лексичне і граматичне значення слів за зразком (рахманний – смирний, тихий, спокійної вдачі; Н. в., одн., ч. р.).

Групи слів за значенням 2

Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, евфемізми, перифрази. Це найтестованіший блок, тому тестів тут потрібно найбільше.

Походження лексики 3

Споконвічно українська і запозичена лексика, індоєвропейський і прасловʼянський шари, грецькі й латинські запозичення, кальки, етимологія.

Сфери вживання 4

Загальновживана і стилістично маркована лексика, діалектизми, професіоналізми, терміни, застарілі слова, неологізми, емоційна й просторічна лексика, канцеляризми і штампи. Наприкінці тижня – повторення всіх чотирьох блоків одним тестом.

Як розв'язувати завдання теми — загальний метод

  1. 1 Прочитайте всі варіанти до кінця

    Не лише перший, який здався правильним. Лексичні завдання будують так, що перше речення виглядає бездоганно, а помилка сидить у третьому.

  2. 2 Проговоріть лексичне значення кожного слова своїми словами

    Не «щось про світло», а конкретно: освітлений – той, де багато світла. Якщо значення не формулюється, слово ви не знаєте, і вгадувати немає сенсу.

  3. 3 Відділіть лексичне значення від граматичного

    Питання «що це слово означає» і питання «яка це частина мови, рід, число, відмінок» – це два різні питання. Службові слова лексичного значення взагалі не мають.

  4. 4 Перевірте, пряме значення чи переносне

    Підставте слово в побутовий контекст. Великі очі – пряме, велика душа – переносне. Якщо ознаку неможливо побачити чи виміряти, це вже перенесення.

  5. 5 У завданнях на пароніми підставляйте обидва слова по черзі

    Речення з правильним словом звучить осмислено, з паронімом – криво. Це найшвидша перевірка.

  6. 6 Сумніваєтеся у значенні - скористайтесь тлумачним словником

    Слова в ньому зібрано за алфавітом, до кожного подано інформацію про граматичне й лексичне значення. Приклад статті: маслюк, -а, чол. Їстівний гриб з опуклою жовто-бурою шапкою, покритою липким слизом.

⚠️ Типові помилки по темі

✗
Займенник не має лексичного значення, бо він нічого не називає

Неправильно. Лексичного значення не мають лише службові слова. Займенники вони, ми лексичне значення мають, а прийменник в - ні. Саме на цій підміні будують завдання.

✗
Лексичне і граматичне значення - це одне й те саме

Неправильно. Лексичне значення - це зміст слова, а граматичне вказує на ознаки частини мови: рід, число, відмінок, особу. У слова цибатий лексичне значення - з довгими тонкими ногами, граматичне - Н. в., одн., ч. р.

✗
Багатозначних слів мало, більшість слів має одне значення

Неправильно. Більшість слів української мови є багатозначними. Наприклад, сідати означає займати місце, приступати до роботи, бути увʼязненим, мешкати, приземлятися, спускатися за лінією обрію, обмежити себе в харчуванні («сісти на дієту»).

✗
Термін - це завжди незрозуміле вузьке слово

Неправильно. Терміни бувають загальновживані, тобто такі, що використовуються в усіх галузях науки: система, функція, точка, значення, елемент, процес, частина, час, речовина, величина, площина. Вузькоспеціальні працюють лише в певній галузі: префікс, деривація, семантика у мовознавстві, аероби, амітоз, інфузорія у біології.

✗
Книжний вислів звучить солідно, тому в тексті він завжди доречний

Неправильно. Часто й одноманітно повторювані вирази - це словесні штампи, вони збіднюють і знеособлюють мову: висвітлити цілий комплекс проблем, набула гостроти ситуація. Стандартизовано звучать і вислови з книжними прийменниками з метою, відповідно до, у справі, зважаючи на.

📖 Міні-теорія теми

Як виглядають лексичні завдання

Найпоказовіший тип завдання цього розділу: знайти слово, яке лексичного значення НЕ має. Ось приклад:

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі… Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет. Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет. Питання: Лексичного значення НЕ має слово: А ніжилось (з нового радка) Б вони (з нового рядка) В ми (з нового рядка) Г в (з нового рядка)

Логіка розвʼязання проста: усі слова, крім службових, мають лексичне значення. Ніжилось – дієслово, вони і ми – займенники, а в – службове слово, прийменник. Саме він і не має лексичного значення. Пастка тут у займенниках: учні часто позначають вони або ми, бо ці слова «ніби нічого не називають». Але займенник вказує на особу, тобто значення в нього є.

Другий частотний тип: установити відповідність між словом і його лексичним значенням. У тому самому завданні до слів латаття, ряска, зела, тет-а-тет подано пʼять значень: водяна рослина з великим листям і білими або жовтими квітками; травʼяниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що покриває стоячі води і є їжею для водоплавних птахів; зелень, тобто зелені дерева, кущі, трави; зроблений із рогозу; удвох, віч-на-віч. Правильні пари: латаття – водяна рослина з великим листям, ряска – дрібна плаваюча рослина, зела – зелень, тет-а-тет – удвох, віч-на-віч. Пʼяте значення (зроблений із рогозу) стосується слова рогізна з тексту і в цьому завданні є зайвим.

Третій тип: розподілити слова на групи за сферою вживання. Наприклад, розподілити на загальновживані, професійні й діалектні такі слова: мешкати, ґазда, плай, земля, файний, космос, ватра, штрек, шурф, лазер, скальпель, біофізика, абревіація, фонема, кабиця, лібрето, варʼят, антрацит, кубрик, фрахт, ампер, трускавка. Тут працює критерій: чи зрозуміле слово будь-якому носієві мови (земля, космос, місяць), чи воно живе лише в певній місцевості (ґазда, файний, ватра), чи лише в певній галузі (фонема, скальпель, фрахт).

Що треба знати про походження слів

Лексика української мови за походженням поділяється на споконвічно українську і запозичену. Споконвічно українська має: … шари.: індоєвропейський, прасловʼянський, старословʼянський і власне український.

Найдавнішими є слова індоєвропейського походження, які успадкували майже всі європейські мови з певними фонетичними та словотвірними змінами. Це назви спорідненості (брат, сестра, син), органів і частин тіла (серце, брова, вухо, зуб, око), головних понять життєдіяльності (жити, вмерти), процесів споживання їжі (їсти, пити, ссати), господарських дій (тесати, орати, мірити, снувати), їжі та напоїв (мʼясо, мед, юшка), тварин (вівця, вовк, олень, свиня), рослин (дерево, дуб, верба, черемха), кольорів (жовтий, білий, сірий), чисел (два, три, пʼять).

Прасловʼянська лексика утворилася, коли словʼяни жили спільним життям. Сюди належать назви частин тіла (черево, кість, нога, серце), тварин (коза, бик, корова), птахів (орел, лебідь), комах (мураха, оса), рослин (липа, трава, береза), землі й небесних світил (берег, ніч, сонце), предметів харчування (мед, масло), дій і процесів (бити, варити, дати), кольорів і смаку (зелений, кислий).

Запозичення потрапляли до української мови в різні історичні періоди й різними шляхами. З грецької до прийняття християнства прийшли корабель, парус, левада, лиман, після прийняття християнства – ангел, апостол, Біблія, Євангелія. З латинської прийшли терміни освіти (університет, декан, аудиторія, лекція), мовознавства (префікс, інфінітив, літера), математики (синус, косинус, квадрат), медицини (вірус, ангіна, імунітет, інстинкт), техніки (апарат, генератор, антена), юриспруденції (адвокат, нотаріус, прокурор, юрист, кримінал), мистецтва (література, фабула, класика, декламація, аплікація, капела, варіація), а також імена: Віктор (переможець), Віталій (життєвий), Маргарита (перлина).

Варто знати й зворотний напрям: лексика, запозичена з української мови, є в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській та деяких інших мовах. У французькій трапляються кальки з українських слів.

❓ Часті запитання про тему

Що вивчає лексикологія?

Лексикологія вивчає склад мови і слово як його основну одиницю, тобто наявні в мові слова. Сама назва грецька: lexis – слово, logos – вчення. Поруч працює семасіологія, наука про значення слів, її ще називають лексичною семантикою.

Чим лексичне значення слова відрізняється від граматичного?

Лексичне значення – це зміст слова, те, що воно означає. Граматичне значення вказує на ознаки частини мови, до якої слово належить: рід, число, відмінок, особу та інші. У слові панькаюся лексичне значення – доглядати за ким-небудь, потураючи його примхам, а граматичне – теп. ч., 1-ша ос., одн.

Які слова не мають лексичного значення?

Службові. Усі інші слова лексичне значення мають. Тому в завданні «лексичного значення НЕ має слово» правильною відповіддю буде прийменник, сполучник або частка, а не займенник.

Як відрізнити пряме значення від переносного?

У багатозначному слові одне зі значень виділяють як головне, його називають прямим, решта значень – переносні. Порівняйте: великі очі – тут ознака буквальна, це пряме значення, а велика душа – ознаку не можна побачити чи виміряти, це перенесення. Слова, які взагалі не мають переносних значень, називають однозначними.

Як дізнатися лексичне значення незнайомого слова?

Зʼясувати лексичне значення слова можна за тлумачним словником. У ньому слова зібрано за алфавітом, і до кожного подано інформацію про граматичне й лексичне значення. Наприклад: маслюк, -а, чол. Їстівний гриб з опуклою жовто-бурою шапкою, покритою липким слизом. Для походження слова потрібен інший словник, етимологічний: походження слів вивчає етимологія.

На які групи поділяється українська лексика за сферами вживання?

На дві: загальновживану, стилістично нейтральну, і лексику обмеженого вживання, стилістично марковану. До другої групи належать діалектизми, жаргонізми, терміни, професіоналізми, застарілі слова й неологізми. Окремо виділяють емоційну лексику, тобто слова з позитивним чи негативним забарвленням (білявенький, дубище, хлопчисько), і просторічні слова (бовдур, роззява, телепень, беркицьнутися).

Про авторку. Дарія Пархоменко, викладачка української мови та літератури в KEVIN. Магістерка філології КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 8 років досвіду, 2 904 учні, понад 60 учнів склали НМТ на 200 балів.

🔗 Схожі теми: з Української мови

Безкоштовна консультація з експертом

Готуєтесь до НМТ з Української мови? Запишіться на безкоштовну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN — визначимо ваш рівень і складемо план підготовки.

Отримати план підготовки

Або зателефонуйте: +38 (073) 304 64 49