Наддніпрянщина – це українські землі у складі Російської імперії (Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, Південь), а Галичина – частина західноукраїнських земель у складі Австрійської, згодом Австро-Угорської імперії. Кордон між двома імперіями проходив по річці Збруч. Цю тему розбирають на курсі історії України KEVIN.
🔑 Головні правила
Наддніпрянщина – Російська імперія, губернії; західноукраїнські землі – Австрійська (від 1867 р. Австро-Угорська) імперія, коронні краї. Межа по р. Збруч.
основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII – на початку XX ст., поділялася на повіти. Девʼять українських губерній: Київська, Волинська, Подільська (Правобережжя); Чернігівська, Полтавська (Лівобережжя); Харківська (Слобожанщина); Катеринославська, Херсонська, Таврійська (Південь).
адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. Австро-Угорської) імперії. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Королівства Угорщини і фактично управлялося з Будапешта.
окремий край з центром у Львові, виділений Австрією із земель колишньої Речі Посполитої. До 1849 р. до його складу входила Буковина, потім вона стала окремою провінцією з центром у Чернівцях.
сукупність дій царського уряду, спрямованих на витіснення української мови, культури й історії з висуненням на провідні позиції російських. На західноукраїнських землях натомість відбувалося онімечування, що поєднувалося з полонізацією Галичини, румунізацією Буковини та мадяризацією Закарпаття.
процес пробудження й формування самосвідомості народу, який проявляється в розвитку духовної культури, прагненні відтворити власне історичне минуле й у захисті мови. Початок повʼязують з публікацією першої частини «Енеїди» Івана Котляревського 1798 р.
1816 р. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників; 1833-1837 рр. – діяльність «Руської трійці»; 1837 р. – видання «Русалки Дністрової»; 1848 р. – скасування панщини в Галичині, створення Головної Руської Ради, видання газети «Зоря Галицька»; 1868 р. – початок діяльності «Просвіти»; 1873 р. – Літературно-наукове товариство імені Тараса Шевченка (від 1892 р. Наукове товариство імені Тараса Шевченка); 1890 р. – Русько-українська радикальна партія; 1899 р. – УНДП; 1900 р. – РУП.
1805 р. – університет у Харкові (ініціатор Василь Каразін); 1817 р. – закриття Києво-Могилянської академії; 1834 р. – університет у Києві, першим ректором був Михайло Максимович; з 1784 р. працював університет у Львові.
🗺 Оберіть підтему для детального розбору
Кожна підтема — окрема сторінка з реальними завданнями НМТ, покроковим методом та шпаргалкою.
📆 План підготовки — План підготовки на 4 тижні
Тиждень 1: устрій. Девʼять губерній Наддніпрянщини за регіонами, три західноукраїнські землі і їхній статус, кордон по Збручу, поняття «губернія», «коронний край», «русифікація». Наприкінці тижня закрийте картосхему і перелічіть губернії з памʼяті.
Тиждень 2: перша половина XIX ст. «Енеїда» 1798 р. і початок національного відродження, освіта (1805, 1817, 1834 рр.), «Руська трійця» 1833-1837 рр. і «Русалка Дністровая» 1837 р., 1848 р. в Галичині, Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 рр., початок промислового перевороту й форми селянського протесту.
Тиждень 3: друга половина XIX ст. Москвофіли й народовці, «Просвіта» 1868 р., Літературно-наукове товариство імені Тараса Шевченка 1873 р., «нова ера», трудова еміграція й кооперація, партії 1890-х: РУРП 1890 р., УНДП 1899 р.
Тиждень 4: початок XX ст. і повторення. Монополії, реформа Столипіна, РУП 1900 р. і ТУП 1908 р., самостійницька й автономістська течії, революція 1905-1907 рр., Державні Думи, Шептицький 1900 р., виборче право 1907 р. Далі два повні прогони тестів по темі й розбір усіх помилок.
Як розв'язувати завдання теми — загальний метод
-
1 Знайдіть регіон
Наддніпрянщина – це Росія, губернії, русифікація, царська влада. Галичина, Буковина, Закарпаття – це Австрія, коронні краї, парламент, полонізація або мадяризація. Якщо в умові згадано Львів, Чернівці, панщину 1848 р. чи «Зорю Галицьку», ви точно на австрійському боці.
-
2 Привʼяжіть до періоду
Перша половина XIX ст. – початок промислового перевороту, чумацький промисел, «Руська трійця», Кирило-Мефодіївське братство. Кінець XIX – початок XX ст. – монополії, партії, трудова еміграція, кооперація. Це два різні набори понять, і плутати їх коштує балів.
-
3 Перевірте поняття на контекст
Програма прямо вимагає визначати правильність застосування понять в історичному контексті: «нація», «національне відродження», «промисловий переворот», «монополія», «хутір», «відруб», «страйк», «москвофіли», «народовці», «радикали», «нова ера», «трудова еміграція», «кооперація».
-
4 Читайте джерело за деталями
В уривку зачіпками працюють місто, рік і назва видання. «Русалка Дністровая», 1837 рік і Галичина одразу дають «Руську трійцю», а не будь-яке інше обʼєднання.
-
5 Дивіться на картосхему окремо
Програма вимагає розпізнавати на картосхемі і адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії, і українські землі у складі Австрійської імперії. Тому девʼять губерній і три західноукраїнські регіони варто вміти показати пальцем, а не лише перелічити.
Прочитайте фрагмент з історичного джерела та виконайте завдання. «Важливим здобутком цього кола було видання в місті Будин у 1837 році альманаху «Русалка Дністровая», який замість штучної мови використав живу народну говірку, започаткувавши нову літературну традицію в Галичині, що стало символом українського національного відродження». Про діяльність якого обʼєднання йдеться в документі? А) Кирило-Мефодіївське братство; Б) Головна Руська Рада; В) Руська трійця; Г) Братство тарасівців.
В. Тут працює звʼязка «1837 рік плюс «Русалка Дністровая» плюс Галичина»: за програмою видання альманаху 1837 р. і діяльність «Руської трійці» 1833-1837 рр. - це один блок. Кирило-Мефодіївське братство приваблює тим, що це теж національне відродження, але воно діяло 1846-1847 рр. і в Наддніпрянщині, а Головна Руська Рада зʼявилася 1848 р.
Яким був політико-правовий статус Королівства Галичини і Лодомерії наприкінці XVIII ст.? А) Адміністративно-територіальна одиниця в межах володінь династії Габсбургів; Б) Залежне формування, підконтрольне Османській імперії; В) Історична область у межах колишньої Речі Посполитої; Г) Самостійна й незалежна монархічна держава.
А. Східна Галичина разом з іншими землями, які дісталися Австрії після знищення Речі Посполитої, була виділена в окремий край з центром у Львові, тобто це адміністративна одиниця Габсбурзької монархії. Варіант В - найпривабливіша пастка: Річ Посполита в історії краю справді була, але наприкінці XVIII ст. вона вже не існувала, а слово «королівство» у назві не робить край самостійною державою.
На діаграмі відображено зростання кількості промислових підприємств у Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. З чим була повʼязана така динаміка?
А) початком промислового перевороту; Б) монополізацією промислового виробництва; В) запровадженням нової економічної політики; Г) проведенням форсованої індустріалізації.
А. Ключ у періоді: перша половина XIX ст. - це саме початок промислового перевороту, поняття, яке програма вимагає знати в цій темі. Монополізація приваблює тим, що вона теж про промисловість, але це вже кінець XIX - початок XX ст.
Концентрація промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізорудній галузях Наддніпрянської України наприкінці XIX – на початку XX ст. сприяла: А) початку промислового перевороту; Б) утворенню монополістичних обʼєднань; В) подоланню залежності від іноземного капіталу; Г) націоналізації великих підприємств.
Б. Це дзеркальне завдання до попереднього, і разом вони показують логіку теми: те саме слово «промисловість» дає різні відповіді залежно від періоду. Утворення монополістичних обʼєднань в Україні за програмою належить до 1900-1914 рр.
Укажіть форму протесту селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення в першій половині XIX ст. А) демонстрації; Б) звернення до парламенту; В) політичний терор; Г) повстання.
Г. Звернення до парламенту тут неможливе саме через різницю двох імперій: парламенти були в Австрії й Угорщині, а в Російській імперії селянам такого шляху не існувало. Ось чому пункт про два устрої я ставлю на початок теми, а не в кінець.
Яке явище соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України згадано в історичному джерелі: «Одвозили на Ростов тютюн, махорку. Брали ми її в купця Лисенка в Ромнах; теж з Опішні брали горшки, а Зіньківських Будищ – колеса. Крім того, по дорозі скуповували пшеницю і везли аж у Ростов, коли там не було врожаїв… Возили й цибулю туди… Купували її в Веприку». А) зародження мануфактурного виробництва; Б) зникнення дворянства як соціального стану; В) розповсюдження чумацького промислу; Г) будівництво розгалуженої мережі залізниць.
В. Зачіпка тут не в товарах, а в дорозі: перевезення й перепродаж по маршруту - це чумацький промисел. Залізниці приваблюють словом «везли», але в джерелі йдеться про валку, а не про колію.
⚠️ Типові помилки по темі
Неправильно. Головна Руська Рада вимагала поділу Галичини за етнічним принципом і надання автономії східній частині, але поділу не відбулося. У завданнях цей пункт часто подають як факт, і саме на цьому збиваються.
Неправильно. Статус коронних країв Австрії мали Галичина й Буковина, а Закарпаття входило до складу Королівства Угорщини і фактично управлялося з Будапешта за угорською системою права.
Неправильно. Початок промислового перевороту - це кінець XVIII - перша половина XIX ст., а утворення монополістичних обʼєднань - 1900-1914 рр. Два реальні завдання НМТ побудовані саме на цій різниці.
Неправильно. Відмінності були настільки суттєвими, що дослідники говорять про дві «субнації», а Грушевський 1906 р. прямо застерігав про можливість двох окремих націй. Спільна нація стала результатом свідомої згоди двох еліт.
Неправильно. Ідею повної політичної незалежності обґрунтував у 1895 р. галичанин Юліан Бачинський у брошурі «Україна irredenta», і саме в Західній Україні вона стала пануючою в національно-визвольному русі.
Неправильно. Ситуація з українською мовою в системі освіти Західної України була кращою: там навчалося 14 % дітей шкільного віку, а в сільських парафіяльних школах викладали українською.
Чим відрізнялися умови в Наддніпрянщині й Галичині
Головна відмінність у тому, що в Росії українці не мали політичних прав і жили під русифікацією, а в Австрії існував парламентаризм і формальна автономія коронних країв. Кожна країна в складі імперії мала окремий парламент: Австрія у Відні, Угорщина в Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина існувала як єдина централізована держава.
Другий бік цієї відмінності – освіта. На українських землях Австрійської імперії було дещо більше початкових шкіл: навчалося 14 % дітей шкільного віку, у сільських парафіяльних школах навчання велося українською мовою. Діяло 18 гімназій, з них 8 у Галичині, 9 на Закарпатті, 1 на Буковині, а також Чернівецький ліцей. Незважаючи на всі утиски української мови, ситуація з нею в системі освіти Західної України була кращою, ніж у Наддніпрянській.
Водночас Галичина мала свою проблему, якої не було в Наддніпрянщині: сильний польський націоналізм. Габсбурги започаткували ідею мультикультурної держави, у якій мало існувати багато більш-менш рівних культур, але в Галичині ця модель не спрацювала, бо польський націоналізм не хотів визнавати рівних прав за іншими. Полякам було тяжко засимілювати галицьких русинів: тих було надто багато, вони становили половину населення провінції та більшість у східній частині й відрізнялися і релігією, і соціально.
Чому це стала одна нація, а не дві
Вирішальне значення мала свідома згода двох еліт, наддніпрянської і галицької, творити спільну націю. Відмінності між галичанами і наддніпрянцями були настільки суттєвими, що сучасні дослідники говорять навіть про існування двох «субнацій», і ця проблема ускладнювала консолідацію українського руху.
У 1906 р. Михайло Грушевський застерігав своїх земляків: якщо вони не докладуть свідомих зусиль, наддніпрянські й галицькі українці можуть стати двома окремими націями, подібно до того, як сталося з сербами і хорватами. Одного посилання на спільність етнічної основи тут не досить, бо різні нації творилися й на одній етнічній основі, як серби і хорвати чи німці й австрійці.
Була і практична вигода. Приєднавшись до України, українці Галичини ставали членами нації, більшої за польську, тому й називали її «Великою Україною». Без неї їхня нація була б розміром зі словацьку або литовську, і саме це почуття робило можливим для греко-католиків Галичини обʼєднуватись з православними східняками. Україна давала культурні ресурси, які уможливили змагання культурно збіднених і соціально дискримінованих русинів Галичини з польською культурою, суспільством і політикою.
Коментар викладачки. Тут учні часто шукають якусь одну «природну» причину. Її немає, і саме це на НМТ і питають: наголос у джерелах ставиться на свідомий вибір еліт, а не на автоматичну спільність походження. Формулу для запамʼятовування я даю коротку: спільна нація – це рішення, а не даність.
Як ідея незалежності прийшла з Галичини
Ідея української незалежності справді була галицькою за походженням. У 1895 р. один з «молодших» радикалів Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності. Ця брошура відіграла важливу роль у розвитку національної самосвідомості й національно-визвольного руху і на західноукраїнських землях, і на Наддніпрянщині; на підтримку ідеї самостійної України виступив Іван Франко.
Іронія в тому, що першими порушили питання незалежності не галицько-українські націоналісти, а галицькі марксисти: на їхню думку, для соціалістичної революції потрібен був український пролетаріат, для нього – українська буржуазія, а вона не могла постати без національної держави. Поступово ця ідея стала пануючою в західноукраїнському національно-визвольному русі, і всі українські національні партії Західної України надалі стояли на самостійницьких позиціях.
У 1899 р. в Галичині створили Українську національну демократичну партію (УНДП), одним з керівників якої був Іван Франко. Формування партії прискорилося за сприяння Михайла Грушевського, авторитетного в обох політичних течіях. УНДП ставила рішучі національні завдання: зміцнення почуття єдності з «російськими українцями» і пробудження серед українців Закарпаття того самого національного духу, що в Галичині та на Буковині.
А в Наддніпрянщині рух ішов іншою дорогою. Старше покоління інтелігенції продовжувало переймалося одним питанням, ліквідацією Емського указу та скасуванням мовних заборон, і культурництво маскувало слабкість українського руху. Нові, складніші й масштабніші завдання вимагали вищого рівня організації, і наприкінці XIX – на початку XX ст. в українському визвольному русі формувалися різні течії, які виражали настрої й економічні інтереси різних верств суспільства.
У Галичині в 1860-х роках зародився рух народовців і москвофілів, а рух народовців став новим етапом в українському національному відродженні: його учасники покладалися на сили власного народу і відкидали москвофільство з його орієнтацією на Російську державу. Діяльність народовців справила вирішальний вплив на перетворення західноукраїнського населення на згуртовану націю.
❓ Часті запитання про тему
Де проходив кордон між Наддніпрянщиною і Галичиною
По річці Збруч. Це межа між Російською та Австрійською імперіями, і саме вона розділяла українські землі: 80 % українців жили в підросійській Україні, 20 % у підавстрійській.
Скільки було українських губерній у складі Російської імперії
Девʼять: Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. Частина суцільно заселених українством земель залишалася за межами цих девʼяти губерній, бо адміністративний поділ не враховував географію національного розселення.
Чим коронний край відрізнявся від губернії
Коронний край – це адміністративно-територіальна одиниця Австрійської, від 1867 р. Австро-Угорської імперії, а губернія – основна одиниця в Росії, що поділялася на повіти. Землі Австрії мали автономію у внутрішніх справах і окремі місцеві законодавчі органи, чого українські губернії не мали.
Чому українці по два боки кордону стали однією нацією
Вирішальним був свідомий вибір двох еліт, наддніпрянської і галицької, творити спільну націю. Самої спільності етнічної основи для цього не досить, адже на одній основі поставали й різні нації, як серби і хорвати. Для галичан приєднання до «Великої України» ще й давало надію на виживання в умовах польського панування.
Де українській мові було легше, у Росії чи в Австрії
В Австрії. На українських землях Австрійської імперії було більше початкових шкіл, навчалося 14 % дітей шкільного віку, у сільських парафіяльних школах викладали українською, діяло 18 гімназій. У Наддніпрянщині натомість тривала русифікація, і за переписом 1897 р. у Києві українці становили лише 22,1 % жителів.
Які терміни цієї теми треба знати для НМТ
«Нація», «національне відродження», «національна ідея», «промисловий переворот» для першої половини XIX ст. і «монополія», «хутір», «відруб», «страйк», «москвофіли», «народовці», «радикали», «партія», «нова ера», «трудова еміграція», «кооперація» для другої половини XIX – початку XX ст. Програма вимагає саме визначати правильність застосування цих понять у контексті.
🔗 Схожі теми: з Історії України
Готуєтесь до НМТ з Історії України? Запишіться на безкоштовну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN — визначимо ваш рівень і складемо план підготовки.
Отримати план підготовкиАбо зателефонуйте: +38 (073) 304 64 49