Історія України · Розділ

Наддніпрянщина й Галичина

У Наддніпрянській Україні жило 80 % українців, у підавстрійській – 20 %. Саме через цей поділ на дві імперії тема заходить у НМТ з двох боків одразу: устрій і політика двох держав, а потім спільний національний рух, який ці два світи зшивав в одну націю.

📚 5 підтем ✍ Автор: Віка
Коротко

Наддніпрянщина – це українські землі у складі Російської імперії (Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, Південь), а Галичина – частина західноукраїнських земель у складі Австрійської, згодом Австро-Угорської імперії. Кордон між двома імперіями проходив по річці Збруч. Цю тему розбирають на курсі історії України KEVIN.

🔑 Головні правила

Два кордони, дві логіки

Наддніпрянщина – Російська імперія, губернії; західноукраїнські землі – Австрійська (від 1867 р. Австро-Угорська) імперія, коронні краї. Межа по р. Збруч.

Губернія

основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII – на початку XX ст., поділялася на повіти. Девʼять українських губерній: Київська, Волинська, Подільська (Правобережжя); Чернігівська, Полтавська (Лівобережжя); Харківська (Слобожанщина); Катеринославська, Херсонська, Таврійська (Південь).

Коронний край

адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. Австро-Угорської) імперії. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Королівства Угорщини і фактично управлялося з Будапешта.

Королівство Галичини і Лодомерії

окремий край з центром у Львові, виділений Австрією із земель колишньої Речі Посполитої. До 1849 р. до його складу входила Буковина, потім вона стала окремою провінцією з центром у Чернівцях.

Русифікація

сукупність дій царського уряду, спрямованих на витіснення української мови, культури й історії з висуненням на провідні позиції російських. На західноукраїнських землях натомість відбувалося онімечування, що поєднувалося з полонізацією Галичини, румунізацією Буковини та мадяризацією Закарпаття.

Національне відродження

процес пробудження й формування самосвідомості народу, який проявляється в розвитку духовної культури, прагненні відтворити власне історичне минуле й у захисті мови. Початок повʼязують з публікацією першої частини «Енеїди» Івана Котляревського 1798 р.

Дати, які треба знати за програмою

1816 р. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників; 1833-1837 рр. – діяльність «Руської трійці»; 1837 р. – видання «Русалки Дністрової»; 1848 р. – скасування панщини в Галичині, створення Головної Руської Ради, видання газети «Зоря Галицька»; 1868 р. – початок діяльності «Просвіти»; 1873 р. – Літературно-наукове товариство імені Тараса Шевченка (від 1892 р. Наукове товариство імені Тараса Шевченка); 1890 р. – Русько-українська радикальна партія; 1899 р. – УНДП; 1900 р. – РУП.

Освіта

1805 р. – університет у Харкові (ініціатор Василь Каразін); 1817 р. – закриття Києво-Могилянської академії; 1834 р. – університет у Києві, першим ректором був Михайло Максимович; з 1784 р. працював університет у Львові.

🗺 Оберіть підтему для детального розбору

Кожна підтема — окрема сторінка з реальними завданнями НМТ, покроковим методом та шпаргалкою.

📆 План підготовки — План підготовки на 4 тижні

Тиждень 1: устрій. Девʼять губерній Наддніпрянщини за регіонами, три західноукраїнські землі і їхній статус, кордон по Збручу, поняття «губернія», «коронний край», «русифікація». Наприкінці тижня закрийте картосхему і перелічіть губернії з памʼяті.

Тиждень 2: перша половина XIX ст. «Енеїда» 1798 р. і початок національного відродження, освіта (1805, 1817, 1834 рр.), «Руська трійця» 1833-1837 рр. і «Русалка Дністровая» 1837 р., 1848 р. в Галичині, Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 рр., початок промислового перевороту й форми селянського протесту.

Тиждень 3: друга половина XIX ст. Москвофіли й народовці, «Просвіта» 1868 р., Літературно-наукове товариство імені Тараса Шевченка 1873 р., «нова ера», трудова еміграція й кооперація, партії 1890-х: РУРП 1890 р., УНДП 1899 р.

Тиждень 4: початок XX ст. і повторення. Монополії, реформа Столипіна, РУП 1900 р. і ТУП 1908 р., самостійницька й автономістська течії, революція 1905-1907 рр., Державні Думи, Шептицький 1900 р., виборче право 1907 р. Далі два повні прогони тестів по темі й розбір усіх помилок.

Як розв'язувати завдання теми — загальний метод

  1. 1 Знайдіть регіон

    Наддніпрянщина – це Росія, губернії, русифікація, царська влада. Галичина, Буковина, Закарпаття – це Австрія, коронні краї, парламент, полонізація або мадяризація. Якщо в умові згадано Львів, Чернівці, панщину 1848 р. чи «Зорю Галицьку», ви точно на австрійському боці.

  2. 2 Привʼяжіть до періоду

    Перша половина XIX ст. – початок промислового перевороту, чумацький промисел, «Руська трійця», Кирило-Мефодіївське братство. Кінець XIX – початок XX ст. – монополії, партії, трудова еміграція, кооперація. Це два різні набори понять, і плутати їх коштує балів.

  3. 3 Перевірте поняття на контекст

    Програма прямо вимагає визначати правильність застосування понять в історичному контексті: «нація», «національне відродження», «промисловий переворот», «монополія», «хутір», «відруб», «страйк», «москвофіли», «народовці», «радикали», «нова ера», «трудова еміграція», «кооперація».

  4. 4 Читайте джерело за деталями

    В уривку зачіпками працюють місто, рік і назва видання. «Русалка Дністровая», 1837 рік і Галичина одразу дають «Руську трійцю», а не будь-яке інше обʼєднання.

  5. 5 Дивіться на картосхему окремо

    Програма вимагає розпізнавати на картосхемі і адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії, і українські землі у складі Австрійської імперії. Тому девʼять губерній і три західноукраїнські регіони варто вміти показати пальцем, а не лише перелічити.

⚠️ Типові помилки по темі

✗
Галичину поділили на українську і польську частини

Неправильно. Головна Руська Рада вимагала поділу Галичини за етнічним принципом і надання автономії східній частині, але поділу не відбулося. У завданнях цей пункт часто подають як факт, і саме на цьому збиваються.

✗
Закарпаття було коронним краєм Австрії, як Галичина

Неправильно. Статус коронних країв Австрії мали Галичина й Буковина, а Закарпаття входило до складу Королівства Угорщини і фактично управлялося з Будапешта за угорською системою права.

✗
Монополії й промисловий переворот - це про один період

Неправильно. Початок промислового перевороту - це кінець XVIII - перша половина XIX ст., а утворення монополістичних обʼєднань - 1900-1914 рр. Два реальні завдання НМТ побудовані саме на цій різниці.

✗
Українці в Галичині автоматично вважали себе однією нацією з наддніпрянцями

Неправильно. Відмінності були настільки суттєвими, що дослідники говорять про дві «субнації», а Грушевський 1906 р. прямо застерігав про можливість двох окремих націй. Спільна нація стала результатом свідомої згоди двох еліт.

✗
Ідея незалежності виросла в Наддніпрянщині, бо там більше українців

Неправильно. Ідею повної політичної незалежності обґрунтував у 1895 р. галичанин Юліан Бачинський у брошурі «Україна irredenta», і саме в Західній Україні вона стала пануючою в національно-визвольному русі.

✗
Українська мова в школах Наддніпрянщини була в кращому стані, ніж у Галичині

Неправильно. Ситуація з українською мовою в системі освіти Західної України була кращою: там навчалося 14 % дітей шкільного віку, а в сільських парафіяльних школах викладали українською.

Довший опис теми

Чим відрізнялися умови в Наддніпрянщині й Галичині

Головна відмінність у тому, що в Росії українці не мали політичних прав і жили під русифікацією, а в Австрії існував парламентаризм і формальна автономія коронних країв. Кожна країна в складі імперії мала окремий парламент: Австрія у Відні, Угорщина в Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина існувала як єдина централізована держава.

Другий бік цієї відмінності – освіта. На українських землях Австрійської імперії було дещо більше початкових шкіл: навчалося 14 % дітей шкільного віку, у сільських парафіяльних школах навчання велося українською мовою. Діяло 18 гімназій, з них 8 у Галичині, 9 на Закарпатті, 1 на Буковині, а також Чернівецький ліцей. Незважаючи на всі утиски української мови, ситуація з нею в системі освіти Західної України була кращою, ніж у Наддніпрянській.

Водночас Галичина мала свою проблему, якої не було в Наддніпрянщині: сильний польський націоналізм. Габсбурги започаткували ідею мультикультурної держави, у якій мало існувати багато більш-менш рівних культур, але в Галичині ця модель не спрацювала, бо польський націоналізм не хотів визнавати рівних прав за іншими. Полякам було тяжко засимілювати галицьких русинів: тих було надто багато, вони становили половину населення провінції та більшість у східній частині й відрізнялися і релігією, і соціально.

Чому це стала одна нація, а не дві

Вирішальне значення мала свідома згода двох еліт, наддніпрянської і галицької, творити спільну націю. Відмінності між галичанами і наддніпрянцями були настільки суттєвими, що сучасні дослідники говорять навіть про існування двох «субнацій», і ця проблема ускладнювала консолідацію українського руху.

У 1906 р. Михайло Грушевський застерігав своїх земляків: якщо вони не докладуть свідомих зусиль, наддніпрянські й галицькі українці можуть стати двома окремими націями, подібно до того, як сталося з сербами і хорватами. Одного посилання на спільність етнічної основи тут не досить, бо різні нації творилися й на одній етнічній основі, як серби і хорвати чи німці й австрійці.

Була і практична вигода. Приєднавшись до України, українці Галичини ставали членами нації, більшої за польську, тому й називали її «Великою Україною». Без неї їхня нація була б розміром зі словацьку або литовську, і саме це почуття робило можливим для греко-католиків Галичини обʼєднуватись з православними східняками. Україна давала культурні ресурси, які уможливили змагання культурно збіднених і соціально дискримінованих русинів Галичини з польською культурою, суспільством і політикою.

Коментар викладачки. Тут учні часто шукають якусь одну «природну» причину. Її немає, і саме це на НМТ і питають: наголос у джерелах ставиться на свідомий вибір еліт, а не на автоматичну спільність походження. Формулу для запамʼятовування я даю коротку: спільна нація – це рішення, а не даність.

Як ідея незалежності прийшла з Галичини

Ідея української незалежності справді була галицькою за походженням. У 1895 р. один з «молодших» радикалів Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності. Ця брошура відіграла важливу роль у розвитку національної самосвідомості й національно-визвольного руху і на західноукраїнських землях, і на Наддніпрянщині; на підтримку ідеї самостійної України виступив Іван Франко.

Іронія в тому, що першими порушили питання незалежності не галицько-українські націоналісти, а галицькі марксисти: на їхню думку, для соціалістичної революції потрібен був український пролетаріат, для нього – українська буржуазія, а вона не могла постати без національної держави. Поступово ця ідея стала пануючою в західноукраїнському національно-визвольному русі, і всі українські національні партії Західної України надалі стояли на самостійницьких позиціях.

У 1899 р. в Галичині створили Українську національну демократичну партію (УНДП), одним з керівників якої був Іван Франко. Формування партії прискорилося за сприяння Михайла Грушевського, авторитетного в обох політичних течіях. УНДП ставила рішучі національні завдання: зміцнення почуття єдності з «російськими українцями» і пробудження серед українців Закарпаття того самого національного духу, що в Галичині та на Буковині.

А в Наддніпрянщині рух ішов іншою дорогою. Старше покоління інтелігенції продовжувало переймалося одним питанням, ліквідацією Емського указу та скасуванням мовних заборон, і культурництво маскувало слабкість українського руху. Нові, складніші й масштабніші завдання вимагали вищого рівня організації, і наприкінці XIX – на початку XX ст. в українському визвольному русі формувалися різні течії, які виражали настрої й економічні інтереси різних верств суспільства.

У Галичині в 1860-х роках зародився рух народовців і москвофілів, а рух народовців став новим етапом в українському національному відродженні: його учасники покладалися на сили власного народу і відкидали москвофільство з його орієнтацією на Російську державу. Діяльність народовців справила вирішальний вплив на перетворення західноукраїнського населення на згуртовану націю.

❓ Часті запитання про тему

Де проходив кордон між Наддніпрянщиною і Галичиною

По річці Збруч. Це межа між Російською та Австрійською імперіями, і саме вона розділяла українські землі: 80 % українців жили в підросійській Україні, 20 % у підавстрійській.

Скільки було українських губерній у складі Російської імперії

Девʼять: Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. Частина суцільно заселених українством земель залишалася за межами цих девʼяти губерній, бо адміністративний поділ не враховував географію національного розселення.

Чим коронний край відрізнявся від губернії

Коронний край – це адміністративно-територіальна одиниця Австрійської, від 1867 р. Австро-Угорської імперії, а губернія – основна одиниця в Росії, що поділялася на повіти. Землі Австрії мали автономію у внутрішніх справах і окремі місцеві законодавчі органи, чого українські губернії не мали.

Чому українці по два боки кордону стали однією нацією

Вирішальним був свідомий вибір двох еліт, наддніпрянської і галицької, творити спільну націю. Самої спільності етнічної основи для цього не досить, адже на одній основі поставали й різні нації, як серби і хорвати. Для галичан приєднання до «Великої України» ще й давало надію на виживання в умовах польського панування.

Де українській мові було легше, у Росії чи в Австрії

В Австрії. На українських землях Австрійської імперії було більше початкових шкіл, навчалося 14 % дітей шкільного віку, у сільських парафіяльних школах викладали українською, діяло 18 гімназій. У Наддніпрянщині натомість тривала русифікація, і за переписом 1897 р. у Києві українці становили лише 22,1 % жителів.

Які терміни цієї теми треба знати для НМТ

«Нація», «національне відродження», «національна ідея», «промисловий переворот» для першої половини XIX ст. і «монополія», «хутір», «відруб», «страйк», «москвофіли», «народовці», «радикали», «партія», «нова ера», «трудова еміграція», «кооперація» для другої половини XIX – початку XX ст. Програма вимагає саме визначати правильність застосування цих понять у контексті.

🔗 Схожі теми: з Історії України

Безкоштовна консультація з експертом

Готуєтесь до НМТ з Історії України? Запишіться на безкоштовну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN — визначимо ваш рівень і складемо план підготовки.

Отримати план підготовки

Або зателефонуйте: +38 (073) 304 64 49