Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр. – це війна Російської імперії проти Османської імперії, Британії та Франції, головним театром якої став Крим. Саме вона підштовхнула царський уряд до масштабних реформ, що змінили розвиток українських земель.
Тема невелика, але на НМТ вона живуча: у 2026 році про цю війну питали через уривок джерела про залізницю від Балаклави до Севастополя. Тобто дату вам можуть не назвати взагалі, а от розпізнати війну за деталями треба. Тому нижче ми з вами закріплюємо каркас: причини, назви, театри дій, Севастополь і Паризький договір.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Прочитайте уривок джерела: «…британці почали прокладати колію від Балаклавської бухти до своїх позицій навколо Севастополя. Уже у квітні могли перевозити 240 тонн вантажу на день. Це була перша залізниця в Україні. …британські […] інженери за 18 днів від Балаклави до Варни протягнули телеграфний кабель дном Чорного моря… Телеграф одразу ж дав змогу урядам у Лондоні й особливо Парижі втручатися у ведення війни…». Події якої війни описано в джерелі?
- А) Французько-російської війни 1812-1814 рр.
- Б) Російсько-турецької війни 1768-1774 рр.
- В) Російсько-турецької війни 1787-1791 рр.
- Г) Кримської війни 1853-1856 рр.
Г. Тут працюють три маркери одразу: Балаклава і Севастополь, тобто Крим; згадка Лондона і Парижа, тобто Британія і Франція як воюючі сторони; залізниця і телеграф, тобто середина ХІХ ст. Варіанти Б і В приваблюють словом «російсько-турецька», бо Туреччина справді була противником і в Кримській війні, але у XVIII ст. ні британських позицій під Севастополем, ні телеграфу бути не могло. Варіант А привертає увагу тим, що це теж «велика війна з європейцями», проте у 1812-1814 рр. воювали не в Криму.
Використання людського ресурсу українських земель Російською імперією у 1853-1856 рр. було зумовлено
А) Кримською війною
Б) Національно-визвольною війною українського народу
В) скасуванням кріпацтва в Російській імперії
Г) польським повстанням
А. Роки 1853-1856 в умові - це вже половина відповіді: саме їх програма НМТ закріплює за Кримською війною. Варіант В привертає увагу тим, що скасування кріпацтва теж різко змінило становище селян, але сталося воно пізніше, у 1861 р., і людського ресурсу для армії не давало. Варіанти Б і Г відсилають до зовсім інших епох. Завдання показує просте робоче правило: коли в умові стоять роки, спершу перевірте, чи не збігаються вони з обовʼязковою датою теми, і лише потім читайте варіанти.
Установіть відповідність між назвами суспільно-політичних рухів XIX ст. та уривками з історичних джерел, які їх характеризують: 1) «Київська козаччина», 2) хлопомани, 3) громадівський рух, 4) «Похід у Таврію по волю».
А) «…вони заявили, що народність правобережного селянства – руська, і вони, як чесні люди… мусять повернутися до своєї народності…»
Б) «…головною їхньою діяльністю було видання підручників, збирання фольклору, відкриття недільних шкіл для народу та організація культурно-просвітницької праці…»
В) «…масовий антикріпосницький селянський рух в Україні, викликаний чутками про те, що нібито царський уряд закликає бажаючих переселятися на спустілий після Кримської війни регіон»
Г) «…масовий антикріпосницький селянський рух, приводом до якого став царський маніфест про створення ополчення…»
Д) «…програмний документ товариства “Книга буття українського народу” закликав до створення федерації вільних словʼянських республік…»
1-Г, 2-А, 3-Б, 4-В. Два рухи з чотирьох виросли просто з Кримської війни, і саме тому це завдання стоїть у нашій темі. «Київська козаччина» - рух, приводом до якого став царський маніфест про створення ополчення, тобто набір людей на ту саму війну. «Похід у Таврію по волю» - рух, викликаний чутками, що уряд закликає переселятися на спустілий після Кримської війни регіон. Два інші пункти відповідають за сусідні сюжети розділу: хлопоманів упізнаємо за поверненням до народності правобережного селянства, громадівців - за недільними школами й збиранням фольклору. Зайвим лишається варіант Д про «Книгу буття українського народу»: це Кирило-Мефодіївське братство, і в лівій колонці такого пункту немає.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Це одна війна 1853-1856 рр. із двома назвами: Кримська за головним театром бойових дій, Східна за «східним питанням», тобто долею ослабленої Османської імперії.
Неправильно. Царський уряд не врахував, що проти нього виступить низка європейських держав, і відсталій Росії довелося воювати зі значно розвиненішими Британією і Францією. Британія водночас мала свій інтерес: зберегти Туреччину на противагу Росії.
Неправильно. Розгром турецької ескадри в Синопській битві у листопаді 1853 р. дав патріотичне піднесення, яке невдовзі змінилося розчаруванням від поразок у бойових діях з англо-французькими військами і тривалої оборони Севастополя.
Неправильно. Крим за цим договором вона не втрачала. Вона втратила право на власний флот і бази на Чорному морі та права опіки над православними святинями в Палестині, а Молдова з Південною Бессарабією і Волощина повернулися під владу Османської імперії.
Неправильно. За джерелом НМТ, першу залізницю в Україні прокладали британці від Балаклавської бухти до своїх позицій навколо Севастополя під час війни.
Народ, ця тема маленька, тому її часто «пробігають». А потім у тесті приходить уривок джерела без жодної дати, і людина зависає. Тому робіть навпаки: вивчіть не переказ подій, а набір розпізнавальних маркерів. Балаклава і Севастополь – Кримська війна. Дві назви однієї війни. Паризький договір 1856 року – і далі реформи. Все в конспектах: три рядки, і тема закрита.
Причини в кожної сторони свої, і на НМТ це найзручніше питання. Росія прагнула захопити балканські володіння Туреччини, встановити контроль над чорноморськими протоками і отримати відкритий доступ до Середземного моря. Велика Британія хотіла зберегти Туреччину як противагу Росії. Османська імперія розраховувала повернути придунайські землі, Північне Причорноморʼя і Крим.
Приводом до війни стали три речі: відмова Туреччини дозволити росіянам контроль над християнськими святинями в Палестині, розрив Росією дипломатичних відносин з Туреччиною та окупація Росією залежних від султана Молдови й Волощини.
Логіка війни теж проста. Російська імперія сподівалася на легку перемогу над ослабленою кризою Османською імперією, але не врахувала, що проти неї виступить ціла низка європейських держав, які будь-якою ціною хотіли не допустити посилення Росії. Так протистояння довкола «східного питання» переросло в масштабну війну, у якій відсталій Росії довелося воювати зі значно розвиненішими Британією і Францією.
Українські землі опинилися просто в зоні бойових дій: серед театрів війни підручник прямо називає Крим і Одесу та Подунавʼя. Тобто це не «десь далеко на Балканах», це воювали тут.
Ще одна українська деталь, яку вже питали на НМТ: під час цієї війни британці прокладали колію від Балаклавської бухти до своїх позицій навколо Севастополя, і вже у квітні вона могла перевозити 240 тонн вантажу на день. Це була перша залізниця в Україні. Тоді ж британські інженери за 18 днів протягнули телеграфний кабель дном Чорного моря від Балаклави до Варни, і телеграф дав змогу урядам у Лондоні й Парижі втручатися у ведення війни.
Найважливіший наслідок для українських земель ішов не з фронту, а з мирного столу. У березні 1856 р. Росія змушена була підписати невигідний Паризький мирний договір: вона втрачала право на власний флот і бази на Чорному морі, права опіки над православними святинями в Палестині, а Молдова разом із заселеною українцями Південною Бессарабією та Волощина поверталися під владу Османської імперії.
І далі найголовніше для наступних тем: у середині ХІХ ст. у Російській імперії настав період масштабних реформ, які істотно вплинули на подальший розвиток українських земель, і подією, що спонукала царський уряд до реформування, стала саме Східна (Кримська) війна.
Коментар викладачки. Отак от і виходить логічний ланцюжок, який на НМТ питають частіше, ніж саму війну: війна – поразка – Паризький договір – реформи. Зафіксуйте його стрілочками в конспекті, бо саме цей ланцюжок зʼєднує цю тему з реформами другої половини ХІХ ст.
Цю тему розбирають на онлайн-курсі підготовки до НМТ з історії.
- Дати війни: 1853-1856 рр.
- Дві назви: Кримська – за назвою головного театру бойових дій; Східна – за «східним питанням», тобто долею ослабленої Османської імперії, що географічно лежить на схід від Західної Європи.
- Синопська битва: листопад 1853 р., розгром турецької ескадри російським військом, після якого патріотичне піднесення змінилося розчаруванням від поразок.
- Оборона Севастополя: \(349\) днів.
- Паризький мирний договір: березень 1856 р.
- Театри воєнних дій: Крим і Одеса, Подунавʼя, Балтійське та Біле моря, російсько-турецький кордон на Кавказі.
- Перша залізниця в Україні: британська колія від Балаклавської бухти до позицій навколо Севастополя.
❓ Часті запитання
Чому Кримську війну називають Східною
Через «східне питання»: так називали проблему долі ослабленої Османської імперії, яка географічно розташована на схід від Західної Європи. Назва Кримська натомість походить від головного театру бойових дій.
Скільки тривала оборона Севастополя
349 днів. Це та цифра, яку варто просто вивчити: вона стоїть у підручнику поряд із розчаруванням від поразок у боях з англо-французькими військами.
Що Росія втратила за Паризьким мирним договором 1856 року
Право на власний флот і бази на Чорному морі та права опіки над православними святинями в Палестині. Крім того, Молдова разом із заселеною українцями Південною Бессарабією і Волощина поверталися під владу Османської імперії.
Де саме проходили бойові дії Кримської війни
Театри воєнних дій були такі: Крим і Одеса, Подунавʼя, Балтійське та Біле моря, а також російсько-турецький кордон на Кавказі.
Який головний наслідок Кримської війни для українських земель
Саме Східна (Кримська) війна стала подією, що спонукала царський уряд до реформування країни, а період масштабних реформ у Російській імперії середини ХІХ ст. істотно вплинув на подальший розвиток українських земель.
Як швидко розпізнати цю війну в уривку джерела на НМТ
За набором маркерів: Балаклава, Севастополь, англо-французькі війська, Лондон і Париж, залізниця та телеграф. Саме така комбінація стояла в завданні НМТ-2026, і правильною відповіддю була Кримська війна 1853-1856 рр.