Столипінська аграрна реформа – це низка змін у російському селі, що почалася 1906 року і дозволила селянам виходити з общини у приватну власність, створювати хутори й відруби, брати кредити в Селянському земельному банку та переселятися до малозаселених районів.
Нижче: обовʼязкова дата, складові й цілі реформи, що таке хутір і відруб, чому реформа мала в Україні більший успіх, ніж у Росії, переселенська політика і Зелений Клин, наслідки для українського села і національного питання, порядок дій на тесті, розбір реальних завдань НМТ-2025, типові помилки учнів і відповіді на поширені запитання.
🔑 Ключові формули
Початок Столипінських реформ – 1906 рік.
Три складові реформи: вихід з общини у приватну власність, кредити через Селянський земельний банк, переселення до Сибіру, Північного Кавказу, Середньої Азії.
Три цілі реформи: створити заможне селянство як опору влади, підвищити ефективність сільського господарства, розвʼязати проблему аграрного перенаселення.
Хутір – виділена в приватну власність ділянка, куди селянин переносив і садибу; спільними лишалися лише угіддя: ліс, сіножаті, випаси.
На хутори і відруби виділилися \(226\) тис. селянських господарств.
На \(1\) січня 1916 р.: у \(40\) губерніях європейської частини Росії близько \(24\%\) господарів, у Південній Україні \(34{,}2\%\), на Правобережжі \(50{,}7\%\).
У 1865 р. приватними і спадковими були \(96{,}5\%\) селянських господарств на Правобережній Україні, \(82{,}1\%\) на Полтавщині та \(68\%\) в українських районах Чернігівщини.
1896-1906 рр. – після спорудження Транссибірської магістралі на Схід переселилося близько \(600\) тис. осіб.
1907-1914 рр. – майже \(1{,}1\) млн українських селян переселилися до Сибіру, на Далекий Схід, у Середню Азію і Казахстан.
Циркуляр Столипіна \(20\) січня 1910 р. забороняв реєструвати «чужородні» товариства та видавництва, і українські організації уряд зарахував до таких.
Як розв'язувати — покроковий метод
-
1 Крок 1. Визначте, про що саме питають
Про зміст реформи, про її особливості в Україні чи про наслідки. Це три різні набори фактів.
-
2 Крок 2. Перевірте період
Реформа – це 1906 рік і далі, а скасування кріпосного права – 1861 рік. Плутати ці два аграрні перетворення не можна.
-
3 Крок 3. У завданнях про причини дивіться на слово «перенаселення»
Аграрне перенаселення наприкінці XIX ст. зумовили демографічний вибух і збереження великого землеволодіння, а не сама реформа.
-
4 Крок 4. Перевіряйте, що стримувало, а що сприяло розвитку
Швидкому економічному зростанню в другій половині XIX ст. сприяло скасування кріпосного права, а розвиток сільського господарства в \(70-90\)-х рр. стримувало збереження селянської общини.
-
5 Крок 5. Тримайте в голові українську специфіку
Слабка община, Правобережжя і Полтавщина з майже повним переходом землі у приватну власність, Зелений Клин.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Активне поширення хутірських господарств і відрубів повʼязане з діяльністю уряду
А) Російської імперії під час проведення селянської реформи 1861 р.
Б) австрійських володінь Габсбургів під час проведення аграрної реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ у 1770-1780 рр.
В) Російської імперії під час проведення аграрної реформи Петра Столипіна 1906-1911 рр.
Г) австрійської імперії під час революційних подій 1848-1849 рр.
В. Хутір і відруб - це два способи виходу селянина з общини, які запровадила саме Столипінська аграрна реформа, тому пара «хутори й відруби» однозначно вказує на неї. Варіант А привертає увагу тим, що реформа 1861 р. теж змінювала становище селян, але вона звільнила їх особисто й лишила общину, а не розпускала її. Варіанти Б і Г ведуть в австрійські володіння: там ішлося про скасування панщини, і термінів «хутір» та «відруб» ці реформи не давали.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Кріпосне право в Російській імперії ліквідували \(19\) лютого 1861 р., а Столипінські реформи почалися 1906 року. Це два різні аграрні перетворення з різницею у чотири з половиною десятиліття.
Неправильно. Реформа дала селянам можливість виходити з общини у приватну власність, і цим правом скористалися далеко не всі: на \(1\) січня 1916 р. у \(40\) губерніях європейської частини Росії з общини вийшло близько \(24\%\) господарів.
Неправильно. В Україні вона мала найбільший вплив, бо відповідала традиційному спадковому індивідуальному землеволодінню: на Правобережжі з общини вийшло аж \(50{,}7\%\) господарів проти близько \(24\%\) у європейській частині Росії.
Неправильно. Це різні форми землеволодіння після реформи, і різниця саме в тому, чи переносив селянин на виділену ділянку садибу й господарство; спільними в обох випадках лишалися лише угіддя: ліс, сіножаті, випаси.
Неправильно. Реформа увінчалася лише частковим успіхом, бідняцька верства зростала разом із заможною, а аграрне питання в Україні напередодні Першої світової війни так і не було вирішене.
Друзі, тут проста логіка: реформа не «дала селянам землю», вона дала їм право власності на землю. Це різні речі, і НМТ любить перевіряти саме цю різницю. Запамʼятайте зчіпку: община – вихід – приватна власність – хутір або відруб.
Народ, зафіксуйте цей парадокс: заборонна бумага уряду визнала українців окремим народом. Це «питаннячко» на розуміння, а не на дату, і його дуже люблять формулювати через слово «наслідок».
Ця тема здається «економічною», але на НМТ вона майже завжди йде у звʼязці: реформа – переселення – зміни в складі населення – національна політика. Тому раджу вчити її не окремими датами, а логічним ланцюжком від общини до Зеленого Клину. Отак от, і жодне формулювання завдання вас уже не збиває.
Хочете план підготовки з історії України під ваш рівень? Залиште імʼя і телефон, і ми передзвонимо.
Дивіться також: Стародавня історія України · Розселення словʼян · Утворення Русі. Аскольд, Олег
Тема на НМТ. На НМТ ця тема живе на межі економіки й національного питання: у завданнях її згадують і як причину аграрного перенаселення, і як фактор змін у землеволодінні Наддніпрянщини. Програма вимагає розуміти особливості реформи саме в Україні та її наслідки.
Хутір і відруб. Хутір і відруб – це дві форми приватного землеволодіння, що виникли на селі після Столипінської реформи замість общинного наділу. Хутір передбачав винесення садиби на власну виділену ділянку, а спільними лишалися лише угіддя: ліс, сіножаті й випаси. Підручник прямо пропонує розрізняти ці дві форми за зображеннями, бо різниця між ними суто в тому, чи переніс селянин на ділянку своє господарство. Саме на хутори і відруби виділилися \(226\) тис. селянських господарств. Формально це створювало умови для фермерського господарства, здатного прогодувати і себе, і країну.
Чому в Україні реформа мала більший успіх, ніж у Росії. Реформа краще прижилася в Україні тому, що відповідала старим традиційним формам землеволодіння: українські селяни, на відміну від російських, майже не знали общинної форми, тут панувало спадкове індивідуальне землеволодіння. Община в Україні була надзвичайно слабкою, і це живило сильні власницькі настрої серед селянства.
Цифри це підтверджують. У 1865 р. приватними і спадковими були \(96{,}5\%\) селянських господарств на Правобережній Україні, \(82{,}1\%\) на Полтавщині та \(68\%\) в українських районах Чернігівщини. У великоросійських губерніях загальнопоширеним було общинне землеволодіння, а там, де його запровадила російська адміністрація зверху, на Слобожанщині та в Південній Україні, ця форма не прижилася.
Результат реформи в українських землях: на Правобережній Україні й на Полтавщині майже вся земля перейшла в особисту приватну власність, у Чернігівській губернії особисте приватне землеволодіння стало переважаючим, а в Таврійській, Херсонській, Катеринославській і Харківській губерніях воно охоплювало майже \(50\%\) садиб. Процес купівлі-продажу землі проходив інтенсивніше, ніж у Росії, і все ж реформа увінчалася лише частковим успіхом.
Переселенська політика. Переселенська політика – це заохочення царським урядом переселення селян на малообжиті землі Далекого Сходу і Сибіру, щоб зменшити чисельність бідняків і послабити соціальні суперечності в українському селі.
Передумовою став Транссиб: ще у 1896-1906 рр., після спорудження Транссибірської магістралі, на Схід переселилося близько \(600\) тис. осіб. Міграція з українських губерній становила майже половину міграції з європейської частини імперії, особливо багато їхало з Полтавщини та Чернігівщини. Уже в умовах реформи, у 1907-1914 рр., переселилося майже \(1{,}1\) млн українських селян. Серед чиновників була популярною приказка: «Далі їдеш, тихіше будеш».
Потік мігрантів з України на Далекий Схід був таким потужним, що в окремих районах, зокрема в Зеленому Клині, українці склали більшість населення. Водночас у південні та східні райони України масово переселялися російські селяни, і це закріплювало російськомовний характер міст та ускладнювало боротьбу за відродження Української держави.
Наслідки для українського села. Наслідки були суперечливі: одночасно зі зростанням багатшої верстви збільшувалася бідняцька. Подеколи біднота, отримавши землю у власність, продавала її за безцінь. Малоземельним селянам реформа не лише не надала можливості зміцніти, а й прискорила їхнє цілковите зубожіння та остаточне перетворення на пролетарів. Аграрне питання в Україні напередодні Першої світової війни так і не було вирішене.
Реформа і національна політика. Реформа не існувала окремо від політики. Після поразки революції 1905-1907 рр. посилювався великоросійський шовінізм, і сам Столипін \(20\) січня 1910 р. підписав циркуляр про заборону реєструвати «чужородні» товариства та видавництва. Зарахувавши до них українські організації, уряд тим самим визнав українців окремим неросійським народом.
- Община – вихід – приватна власність – хутір або відруб.
- Реформа – переселення – зміни в складі населення – національна політика.
❓ Часті запитання
Якого року почалася Столипінська аграрна реформа?
1906 року. Це обовʼязкова дата теми, її треба знати напамʼять.
Які були цілі Столипінської реформи?
Три: створити на селі заможне селянство, яке стало б опорою влади; підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва; розвʼязати проблему аграрного перенаселення.
Скільки українських селян переселилося за роки реформи?
У 1907-1914 рр. до Сибіру, на Далекий Схід, у Середню Азію і Казахстан переселилося майже \(1{,}1\) млн українських селян. Ще до реформи, у 1896-1906 рр., після спорудження Транссибірської магістралі на Схід виїхало близько \(600\) тис. осіб.
Що таке Зелений Клин?
Це район на Далекому Сході, де потік мігрантів з України був настільки потужним, що українці склали більшість населення.
Чому реформа в Україні йшла успішніше, ніж у Росії?
Бо вона відповідала традиційним для українських земель формам землеволодіння: община тут була надзвичайно слабкою, панувало спадкове індивідуальне землеволодіння, і власницькі настрої серед селянства були сильними.
Як реформа вплинула на національне питання в Україні?
Двояко. Українські переселенці склали більшість у Зеленому Клині, а в південні та східні райони України масово переселялися російські селяни, що закріплювало російськомовний характер міст і ускладнювало боротьбу за відродження Української держави. Крім того, циркуляр Столипіна \(20\) січня 1910 р. забороняв реєструвати «чужородні» товариства, і, зарахувавши до них українські організації, уряд визнав українців окремим неросійським народом. Аграрні реформи початку XX століття розбирають системно на курсі підготовки до НМТ з історії України.