Валуєвський циркуляр – це таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва від 30 липня (18 липня за старим стилем) 1863 року, яким проголошувалося, що окремої «малоруської мови не було, немає й бути не може», і призупинялося друкування українською мовою шкільних та релігійних видань.
Програма НМТ прямо вимагає знати дату «1863 р. – Валуєвський циркуляр» і вміти визначати його наслідки разом із наслідками Емського указу. Це означає, що самої дати недостатньо: на тесті просять відрізнити один документ від іншого за уривком джерела.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Яка з наведених цитат є уривком із Валуєвського циркуляру 1863 р.?
- А) «…надати розпорядження цензурному відомству, щоб до друку дозволялись лише такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропуск же книг малоросійською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити…»
- Б) «…не допускати ввезення в межі імперії без особливого дозволу будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійським наріччям; заборонити сценічні вистави, читання та друкування текстів до нот українською мовою…»
- В) «…книги «Мир з Богом чоловіку» та інші київські видання, які друкувалися самовільно, без нашого патріаршого дозволу та схвалення, ми соборно засуджуємо, яко незгідні з нашими великоросійськими текстами. Ті книги в церквах не тримати, по них не служити…»
- Г) «…у звʼязку з воєнним станом заборонити діяльність українських товариств, припинити видання періодичних видань та встановити посилений контроль за культурно-просвітницькими організаціями…»
А. Тут дослівно видно дві прикмети циркуляра: дозвіл на «красне письменство», тобто художню літературу, і припинення друку навчальних та духовних книг. Варіант Б привертає увагу тим, що також говорить про заборону української мови, але ввезення книг з-за кордону, сценічні вистави й тексти до нот - це Емський указ 1876 року.
Чим спричинено зниження кількості видань українською мовою, що зображено на наведеній діаграмі?
- А) Валуєвський циркуляр
- Б) Емський указ
- В) Маніфест Миколи ІІ
- Г) відкриття в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
А. Ключ до відповіді - рік, на якому падає графік. Валуєвський циркуляр 1863 року призупинив друкування шкільних і релігійних видань українською мовою, і саме після нього стараннями цензури українська література практично перестала існувати в межах імперії. Варіант Б хибний за хронологією: Емський указ - це 1876 рік, тобто інший відрізок діаграми. Варіант Г узагалі не про заборону: Південно-Західний відділ навпаки організовував українознавчі дослідження.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Циркуляр призупинив друкування шкільних і релігійних видань, а на художню літературу заборона не поширювалася. Повну заборону мови дав Емський указ 1876 року.
Неправильно. Автор циркуляра – міністр внутрішніх справ Петро Валуєв, і документ був таємним. Імператор Олександр ІІ підписав Емський указ 1876 року.
Неправильно. Розрізняти документи треба за обсягом заборони, а не за наявністю слова «заборона»: театр, ноти, концерти і ввезення книг з-за кордону – це 1876 рік, цензура навчальних і духовних книг – 1863 рік.
Неправильно. Царський уряд справді вважав рух розгромленим, але з кінця 1860-х років громади почали відновлюватися в Києві, Полтаві, Чернігові, а найвпливовішою стала Київська громада.
Неправильно. Ці події повʼязані: польське національно-визвольне повстання тривало 1863-1864 рр. і охопило Правобережну Україну, а Валуєвський циркуляр видали того ж 1863 р., коли повстання тривало.
Народ, у цій темі перевіряють не памʼять на дату, а вміння прочитати джерело. Тому раджу вчити 1863 і 1876 роки одразу парою, у двох колонках: хто підписав, що заборонив, чого не заборонив. Коли на тесті бачите уривок, спершу знайдіть у ньому обсяг заборони, а вже потім згадуйте рік. Це і є той хід думки, який дає правильну відповідь в обох завданнях із розбору вище.
Причина була політична, а не мовна. Політикою царизму заперечувалося існування українського народу, а українську мову оголошено говіркою російської; історик М. Погодін ще у 1856 році доводив, що українського народу ніколи не існувало, і цю теорію спростовували перший ректор Київського університету М. Максимович та історик М. Костомаров.
Сам Валуєв у документі писав, що питання «малоросійської літератури» набуло іншого характеру внаслідок чисто політичних обставин, які не стосуються літературних зацікавлень: колишні твори українською мовою розраховувалися лише на освічені верстви, а тепер прибічники «малоросійської народності» звернули погляди на масу неосвічених і взялися видавати книжки для початкового читання, букварі, граматики, географії.
Російський уряд не турбувало те, що вузьке коло інтелігентів писало і видавало твори українською мовою. Він прагнув не допустити поширення таких видань серед простого люду, а шкільні та релігійні книжки призначалися саме для цієї мети. Тому циркуляр спрямовувався на те, щоб перешкодити українському рухові перетворитися на масове явище.
Циркуляр призупиняв друкування українською мовою шкільних і релігійних видань, а на художню літературу заборона не поширювалася.
Офіційне формулювання, яке цитують у завданнях НМТ, звучить так: цензурному відомству належало дозволяти до друку лише такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства, а пропуск книг «малоросійською мовою» духовного змісту, навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу – припинити.
Крім друку, циркуляр ударив по організаціях: було заборонено діяльність громад, а мета документа полягала в тому, щоб не допустити поширення освіти серед селянства.
Громадівський рух – це поняття, знання якого прямо вимагає програма НМТ; громади діяли з 1859-1860 рр., перша громада виникла у 1859 році, а в Києві у 1860 році створено Київську громаду (пізніше «Стара громада»).
Головний наслідок – фактичне зникнення українського книгодрукування в імперії та понад десятирічна перерва в національному відродженні. Чиновники впроваджували циркуляр з особливим ентузіазмом, і стараннями цензури українська література практично перестала існувати в межах Російської імперії.
Царський уряд уважав, що після розгрому перших громад і виходу Валуєвського циркуляра національному рухові завдано остаточної поразки і він більше не може бути небезпечним. Тому контроль за внутрішнім життям українського суспільства дещо послабився.
Але дух української інтелігенції не зламався: з кінця 1860-х років громади почали поступово відновлюватися, зокрема в Києві, Полтаві, Чернігові, а найбільшою і найвпливовішою стала Київська громада. Її друкованим органом у 1874-1875 рр. була газета «Киевский телеграф», а в 1873 році громадівці започаткували Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, який працював у 1873-1876 рр.
Коментар викладачки. Зафіксуйте логіку: заборона 1863 року не вбила рух, вона його загнала в науку. Громадівці пішли в етнографію, фольклор і статистику, бо там можна було працювати легально. А от у 1876 році Емський указ закриє й цей шлях, і Південно-Західний відділ припинить діяти.
Відрізняються за трьома ознаками: рік, автор і обсяг заборони. Валуєвський циркуляр 1863 року видав міністр внутрішніх справ П. Валуєв, і він забороняв освітні й релігійні видання українською мовою, залишаючи художню літературу. Емський указ 1876 року видав імператор Олександр ІІ, і він забороняв українську мову практично в усіх сферах.
Емський указ забороняв друкувати будь-які книги українською мовою, ставити театральні вистави українською (цю заборону знято в 1881 році), влаштовувати концерти з українськими піснями, ввозити з-за кордону українську літературу без спеціального дозволу, перекладати українською чужоземну літературу і викладати українською в початкових школах.
Тому в тестовому уривку орієнтуйтеся на обсяг: якщо йдеться лише про цензуру навчальних і духовних книг – це 1863 рік; якщо про театр, ноти, концерти, ввезення книг із-за кордону і повну заборону мови – це 1876 рік.
Цю тему розбирають на курсах підготовки до НМТ з історії України.
- Дата: 1863 рік, 30 липня. Автор – міністр внутрішніх справ Петро Валуєв. Документ таємний, тобто це циркуляр (розпорядження для чиновників), а не публічний указ царя.
- Головна теза: «малоруської мови не було, немає і не може бути».
- Що заборонено: призупинено видання шкільних і релігійних видань українською мовою; заборонено діяльність громад.
- Що НЕ заборонено: художня література, тобто «красне письменство». Це головна прикмета циркуляра в тестовому уривку.
- Мета: не допустити поширення освіти українською мовою серед селянства, щоб український рух не переріс із діяльності невеликої кількості інтелектуалів у масове явище.
- Контекст: 1863-1864 рр. – польське національно-визвольне повстання, яке охопило й Правобережну Україну. Програма НМТ ставить ці дати поряд.
- Наслідок: стараннями цензури українська література практично перестала існувати в межах Російської імперії, а в національному відродженні почалася перерва, що тривала понад десять років.
- Порівняння: 1876 рік – Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ. Він забороняв друкувати будь-які книги українською, ставити театральні вистави, влаштовувати концерти з українськими піснями, ввозити літературу з-за кордону без дозволу, перекладати українською чужоземну літературу і викладати українською в початкових школах.
❓ Часті запитання
У якому році ухвалено Валуєвський циркуляр?
У 1863 році, а точна дата документа – 30 липня 1863 року. Програма НМТ вносить «1863 р. – Валуєвський циркуляр» до обовʼязкових дат теми.
Хто був автором Валуєвського циркуляра?
Міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв. Саме тому документ і називають Валуєвським, а не царським: імперський цар підписав інший документ, Емський указ 1876 року.
Яка головна фраза Валуєвського циркуляра?
«Малоруської мови не було, немає й бути не може». Цією тезою документ заперечував саме існування окремої української мови.
Чи заборонив Валуєвський циркуляр художню літературу?
Ні. Заборона не поширювалася на художню літературу, і в самому тексті циркуляра сказано, що до друку дозволяються твори, які належать до галузі красного письменства. Заборонялися навчальні, духовні та призначені для початкового читання народу видання.
Чим Валуєвський циркуляр відрізняється від Емського указу?
Роком, автором і обсягом. 1863 рік, П. Валуєв, заборона освітніх і релігійних видань. 1876 рік, Олександр ІІ, заборона друку будь-яких книг, театральних вистав, концертів з українськими піснями, ввезення закордонної української літератури, перекладів українською і викладання українською в початкових школах.
Які наслідки Валуєвського циркуляра треба знати на НМТ?
Українська література практично перестала існувати в межах Російської імперії, а в розвитку національного відродження почалася перерва, яка тривала понад десять років. Програма НМТ окремо вимагає вміти визначати наслідки Валуєвського циркуляру та Емського указу.