Односкладне речення – це речення, у якому граматична основа складається з одного головного члена. Другий головний член такому реченню не потрібен, бо його зміст і так зрозумілий, тому односкладні речення вважаємо повними.
Нижче: пʼять типів односкладних речень із прикладами, відмінність від двоскладного речення, порядок дій для визначення типу, відмінність називного речення від неповного, типові помилки учнів і відповіді на поширені запитання. Цю тему розбирають на заняттях з української мови KEVIN.
🔑 Ключові формули
Граматична основа = один головний член.
Дію виконує конкретна особа (я, ми, ти, ви).
Заходимо в ліс. Дивися під ноги.
Дію виконує невизначена особа (якісь люди, вони).
Гриби зазвичай збирають після дощу.
Дія стосується як усіх, так і кожного зокрема.
Бережи честь змолоду. Лежачого не бʼють.
Дія не має виконавця, вона не залежить від особи.
Вечоріє. Надворі ще тепло.
Головний член у формі підмета, речення стверджує наявність предмета, явища.
Тиша. Пізній вечір.
Як розв'язувати — покроковий метод
-
1 Крок 1. Знайдіть граматичну основу
Знайдіть граматичну основу. Якщо там два головні члени, речення двоскладне, і далі рухатися не треба.
-
2 Крок 2. Головний член у формі підмета - називне
Якщо головний член один і він у формі підмета (іменник у називному відмінку), а речення стверджує наявність предмета чи явища, це називне: Тиша. Пізній вечір.
-
3 Крок 3. Підставляється конкретна особа - означено-особове
Якщо головний член у формі присудка, підставте особу. Підставляється конкретна особа (я, ми, ти, ви) – означено-особове: Заходимо в ліс.
-
4 Крок 4. Підставляється невизначена особа - неозначено-особове
Підставляється невизначена особа (якісь вони) – неозначено-особове: Гриби зазвичай збирають після дощу.
-
5 Крок 5. Дія стосується всіх і кожного - узагальнено-особове
Дія стосується як усіх, так і кожного зокрема, і речення звучить як прислівʼя чи порада – узагальнено-особове: Бережи честь змолоду. Коней на переправі не міняють.
-
6 Крок 6. Виконавця підставити неможливо - безособове
Виконавця підставити взагалі неможливо, дія не залежить від особи – безособове: Вечоріє. Смеркалося.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Підручник прямо каже: другий головний член односкладному реченню не потрібен, бо його зміст і так зрозумілий, тому односкладні речення вважаємо повними. Односкладні речення, як і двоскладні, бувають і повними, і неповними.
Неправильно. Речення Обабіч дороги – маки підручник подає як неповне, а не як називне: наявність обставини чи додатка вказує на пропущений присудок. Називним є речення на зразок Тиша. Пізній вечір.
Неправильно. У безособовому реченні дія не має виконавця взагалі й не залежить від особи: Вечоріє. Надворі ще тепло. А ось у неозначено-особовому виконавець є, просто він невизначений: Гриби зазвичай збирають після дощу. Це різні типи, і плутають їх найчастіше.
Неправильно. Дивися під ноги справді означено-особове, бо дію виконує конкретна особа. А Бережи честь змолоду – узагальнено-особове, бо дія стосується як усіх, так і кожного зокрема. Дивитися треба на зміст, а не лише на форму дієслова.
Неправильно. Програма НМТ вимагає розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів і правильно використовувати їхні виражальні можливості у власному мовленні. Підручники дають цю тему у форматі завдань на відповідність, тобто саме в тому форматі, що й на тесті.
Коментар викладачки. Друзі, найважливіше тут ось що: односкладне речення – це те речення, у якому є або підмет, або присудок. «Я люблю гуляти» – двоскладне, бо є «я» і «люблю». А просто «Люблю гуляти» – уже односкладне, бо підмета немає, хоча ми легко підставляємо туди особу. Дивіться саме на граматичну основу, а не на довжину речення.
Дивіться, як це працює на живому прикладі. «Сьогодні відзначають день українського козацтва»: присудок є, а хто відзначає? Якісь вони. Підставили «вони» – отже, неозначено-особове. Такі завдання на відповідність насправді дуже вдячні, і на них добре добираються бали, якщо не поспішати.
Друзі, обставина в такому реченні – це сірий кардинал: за нею завжди стоїть присудок, якого ми не бачимо. «За вікном дерева» – тут можна підставити «ростуть», «є», «визирають». Тому запамʼятайте: побачили обставину або додаток біля іменника – це вже не називне речення.
Друзі, односкладні речення – це та тема, де бали беруться майже без зусиль, якщо мати один робочий алгоритм. Знайшли граматичну основу, порахували головні члени, спробували підставити особу. Підставилася конкретна – означено-особове, підставилися «якісь вони» – неозначено-особове, не підставляється ніхто – безособове. Тема така, що її треба просто повторювати, і завдання на відповідність перестають лякати.
Хочете план підготовки з української мови під ваш рівень? Залиште імʼя і телефон, і ми передзвонимо.
Дивіться також: Алфавіт і наголос · Голосні й приголосні звуки · Уподібнення приголосних
Означення. Односкладне речення – це речення, у якому граматична основа складається з одного головного члена. Другий головний член такому реченню не потрібен, бо його зміст і так зрозумілий, тому односкладні речення вважаємо повними. Головний член односкладного речення стоїть або у формі присудка, або у формі підмета. Відповідно виділяють пʼять типів: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові й називні.
Чим відрізняється від двоскладного. Відмінність одна: у двоскладному реченні граматична основа має два головні члени, у односкладному – один. Порівняйте: Вечір. Іду до моря. На березі ще засмагають і Настав вечір. Я іду до моря. Люди на березі ще засмагають. Перша колонка односкладна, друга двоскладна, і саме перша частіше звучить у живому, невимушеному спілкуванні.
Чому односкладне речення повне. Важливо памʼятати: відсутність другого головного члена не робить речення неповним. У реченні Давно читаєш? можна ввести підмет ти, але потреби в цьому немає, бо особове закінчення -єш і так указує на 2-гу особу однини. Тому такі речення повні.
Навіщо односкладні речення в мовленні. Односкладні речення урізноманітнюють мовлення й передають ті відтінки думки та почуття, які неможливо відтворити двоскладними. Порівняйте: Я не сиджу на місці і Мені не сидиться на місці. Друге речення безособове, і воно звучить зовсім інакше.
Як визначити тип. Найшвидший шлях – подивитися на головний член і спробувати підставити до нього виконавця дії.
Називне чи неповне. Називне речення стверджує наявність предмета або явища й має головний член лише у формі підмета: Тиша. Пізній вечір. Червоний гребінь горизонту. А ось речення Обабіч дороги – маки в підручнику наведено як приклад неповного, бо тут є обставина місця, за якою відновлюється пропущений присудок. Тому саме поява обставини чи додатка поруч із іменником – сигнал, що речення вже не називне.
Формат теми на НМТ. Програма НМТ прямо вимагає розпізнавати типи односкладних речень і визначати особливості кожного з них, тому це тема, яку варто вивчити до автоматизму. В офіційних варіантах НМТ 2023-2026 років завдання саме на визначення типу односкладного речення не траплялося жодного разу: тему перевіряють опосередковано, усередині завдань про розділові знаки та члени речення. Тому чесніше сказати про це прямо, ніж видавати чуже завдання за розбір цієї теми.
- Знайдіть граматичну основу. Два головні члени – речення двоскладне.
- Головний член у формі підмета, речення стверджує наявність предмета чи явища – називне.
- Головний член у формі присудка – підставте особу. Конкретна особа (я, ми, ти, ви) – означено-особове.
- Невизначена особа (якісь вони) – неозначено-особове.
- Дія стосується як усіх, так і кожного зокрема – узагальнено-особове.
- Виконавця підставити неможливо – безособове.
❓ Часті запитання
Скільки типів односкладних речень треба знати на НМТ?
Пʼять: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові й називні. Перші чотири мають головний член у формі присудка, називне – у формі підмета.
Як відрізнити означено-особове речення від неозначено-особового?
За тим, яку особу можна підставити. В означено-особовому дію виконує конкретна особа (я, ми, ти, ви): Заходимо в ліс. У неозначено-особовому дію виконує невизначена особа (якісь люди, вони): Гриби зазвичай збирають після дощу.
Прислівʼя - це узагальнено-особові речення?
Часто так, бо в них дія стосується як усіх, так і кожного зокрема. У підручнику до цього типу віднесено Лежачого не бʼють, Коней на переправі не міняють, Вовка пастухом не ставлять, З гармат по горобцях не стріляють.
Чи може односкладне речення бути поширеним?
Так. Односкладні речення, як і двоскладні, бувають повними й неповними, поширеними та непоширеними. Підеш на вечірку? – повне поширене, Зачекай! – повне непоширене.
Чому «Вечоріє» - це повне речення, якщо там лише одне слово?
Тому що це безособове односкладне речення: дія не має виконавця й не залежить від особи, отже, другий головний член йому не потрібен. Кількість слів на повноту речення не впливає.
Чи є називне речення різновидом неповного?
Ні. Називне речення має головний член у формі підмета й стверджує наявність предмета або явища: Тиша. Пізній вечір. Неповним є речення на зразок Обабіч дороги – маки, де за обставиною відновлюється пропущений присудок.