Апостроф (‘) — це знак, який пишеться після певних приголосних перед голосними я, ю, є, ї. Показує, що попередній приголосний звучить твердо, а наступний голосний вимовляється з й. Які саме приголосні — запам’ятовуй за мнемонікою викладачки KEVIN Дар’ї «МаВПа БуФ» (Б, П, В, М, Ф).
Нижче: 4 базові правила вживання, винятки, відмінність від м’якого знака, типові помилки і живі приклади з НМТ.
🔑 Ключові формули
«МаВПа БуФ»
Запам’ятай: апостроф ставимо після губних приголосних Б, П, В, М, Ф перед я, ю, є, ї.
Пишемо після Б, П, В, М, Ф перед я, ю, є, ї:
- п’ять, сім’я, м’ясо
- в’юн, в’язати
- об’єм, об’єкт
- пір’я, любов’ю
Пишемо після р перед я, ю, є, ї, коли р твердий:
- пір’я, бур’ян, матір’ю
- повір’я, сузір’я
Пишемо в словах з префіксами на приголосний перед я, ю, є, ї:
- під’їзд, від’їхати, з’явитися
- роз’єднати, об’єднати
- пів’яблука, пів’юрти
- після губних, коли перед ними є приголосний кореня: цвях, морквяний, мавпячий
- після р м’якого: буря, рясно, рюмати
- у складних словах перед о: двоокий, чотириокий
Як розв'язувати — покроковий метод
-
1 Крок 1. Подивися, який приголосний стоїть перед сумнівним місцем
Якщо це Б, П, В, М, Ф — потрібен апостроф (мнемоніка МаВПа БуФ). Якщо інший приголосний — апостроф у більшості випадків не пишеться (винятки — р, префікси на приголосний).
-
2 Крок 2. Згадай мнемоніку Дар'ї «МаВПа БуФ»
Цей рядок містить усі 5 губних приголосних: МаВаПа БуФ. Після них перед я, ю, є, ї пишемо апостроф.
-
3 Крок 3. Перевір винятки
Апостроф НЕ пишеться у трьох випадках:
- Перед губною є приголосний кореня: цвях (а не цв’ях), морквяний (а не морк’вяний).
- Після м’якого р: буря, рясно (без апострофа).
- У складних словах перед о: двоокий, чотириокий.
-
4 Крок 4. Окремо перевір префікси і складні слова
У словах з префіксами на приголосний перед я, ю, є, ї апостроф пишеться навіть після з, с, д: під’їзд, з’явитися, роз’єднати. Це правило діє незалежно від мнемоніки МаВПа БуФ.
-
5 Крок 5. Перевір на спорідненому слові
Якщо є сумнів, перевір на спорідненому слові, де чути вимову. Наприклад: «бур’ян» — корінь «бур-» (твердий р), отже апостроф потрібен. «буря» — м’який р, апостроф не потрібен.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?
А) б..ють, цв..ях, мавп..ячий
Б) пам..ять, тьм..яний, з..їсти
В) п..ять, сім..я, об..єкт
Г) бур..ян, морк..вяний, в..юн
Перевіримо за мнемонікою «МаВПа БуФ» та правилом про префікси:
- А) б'ють (Б+ю — апостроф), цвях (перед в є ц — БЕЗ апострофа), мавпячий (перед п є в — БЕЗ апострофа). Не всі — ✗
- Б) пам'ять (М+я — апостроф), тьмяний (БЕЗ апострофа — перед м є тьм), з'їсти (з+ї — префікс, апостроф). Не всі — ✗
- В) п'ять (П+я), сім'я (М+я), об'єкт (Б+є) — усі мають губну перед я/є/ю — апостроф у всіх ✓
- Г) бур'ян (твердий р — апостроф), морквяний (БЕЗ апострофа), в'юн (В+ю — апостроф). Не всі — ✗
Відповідь: В.
У якому слові апостроф вжито неправильно?
А) роз’єднати
Б) мор’квяний
В) сім’я
Г) під’їзд
А) роз'єднати — правильно (префікс роз- перед є).
Б) мор'квяний — НЕправильно. Перед в є р (кореневий приголосний), тому апостроф не пишеться. Правильна форма: морквяний.
В) сім'я — правильно (М+я, мнемоніка МаВПа БуФ).
Г) під'їзд — правильно (префікс під- перед ї).
Відповідь: Б.
⚠️ Типові помилки учнів
Помилка: «пьять», «сімья», «вьюн». Після губних (Б, П, В, М, Ф) пишемо апостроф, а не м'який знак. Правильно: п'ять, сім'я, в'юн. Мнемоніка «МаВПа БуФ» допомагає не плутати.
Помилка: «цв'ях», «морк'вяний», «мавп'ячий». Якщо перед губною (в, в, п) стоїть інший приголосний у корені слова, апостроф не пишеться. Правильно: цвях, морквяний, мавпячий.
Помилка: «зявитися», «підїзд», «розєднати». У словах з префіксами на приголосний перед я, ю, є, ї апостроф обов'язковий: з'явитися, під'їзд, роз'єднати. Це окреме правило, не пов'язане з мнемонікою МаВПа БуФ.
Помилка: «бур'я», «р'ясно». Якщо р м'який (за вимовою), апостроф не пишемо: буря, рясно, рюмати. Якщо р твердий — апостроф ставимо: бур'ян, повір'я, матір'ю. Орієнтуйся на вимову та споріднені слова.
В українській мові апостроф — це знак ('), а не звичайна одинарна лапка ('). Різниця помітна у друкарському тексті: ' має нахил вгору, ' — пряма. У рукопису і клавіатурі це одна кнопка, але у друкованому тексті потрібно використовувати саме типографічний апостроф (U+2019).
Апостроф — одна з найчастіших тем у завданнях НМТ. Більшість помилок виникає не через незнання правила, а через те, що учні не звертають уваги на винятки (цвях, морквяний, мавпячий) і пишуть апостроф автоматично після кожної губної.
Стратегія: вивчи мнемоніку «МаВПа БуФ» та три винятки (приголосний перед губною, м’який р, складні з о). Цього достатньо для більшості завдань НМТ.
Дивись також: Pillar: Орфографія, М’який знак, Правило дев’ятки.
Якщо застряг на конкретній темі — запишись на безкоштовну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN. Покажемо, де саме провал, і складемо план підготовки. Залишити заявку →
Апостроф (‘) — пунктуаційний знак, який вживається в українській мові для розділення приголосного від голосного. Він не позначає звуку, але змінює вимову: попередня приголосна звучить твердо, а наступна голосна (я, ю, є, ї) — з вимовою й на початку (п’ять = пйать, об’єкт = обйект).
Це принципово відрізняє апостроф від м’якого знака. М’який знак (ь) показує м’якість попереднього приголосного. Апостроф — навпаки, гарантує тверду вимову.
Правило написання — мнемоніка Дар’ї «МаВПа БуФ»:
Апостроф пишеться після губних приголосних Б, П, В, М, Ф перед я, ю, є, ї. Букви М, В, П, Б, Ф — це і є «губні», бо при їхній вимові беруть участь губи.
- Мнемоніка Дар’ї: «МаВПа БуФ» → М, В, П, Б, Ф (губні).
- Пишемо після губних перед я, ю, є, ї: п’ять, сім’я, об’єкт.
- Пишемо після твердого р: бур’ян, пір’я.
- Пишемо у словах з префіксами на приголосний: з’явитися, під’їзд.
- НЕ пишемо, якщо перед губною є приголосний кореня: цвях, морквяний.
- НЕ пишемо після м’якого р: буря, рясно.
❓ Часті запитання
Як запам'ятати, після яких приголосних пишеться апостроф?
Використовуй мнемоніку Дар’ї «МаВПа БуФ» — це 5 губних приголосних: М, В, П, Б, Ф. Після них перед я, ю, є, ї пишемо апостроф.
У чому різниця між апострофом і м'яким знаком?
М’який знак (ь) показує м’якість попереднього приголосного: день, кінь. Апостроф (‘) показує, що попередній приголосний звучить твердо, а наступний голосний (я, ю, є, ї) читається з й: об’єкт (обйект), п’ять (пйать).
Чому в слові «цвях» немає апострофа, хоч є в?
Бо перед губною (в) стоїть інший приголосний кореня (ц). У такому випадку апостроф не пишеться. Правило діє і для морквяний, мавпячий, тьмяний.
Коли пишемо апостроф у словах з префіксами?
У словах з префіксами на приголосний (з-, с-, від-, під-, об-, роз-, без-) перед я, ю, є, ї апостроф обов’язковий: з’явитися, від’їхати, під’їзд, об’єднати, роз’єднати.
Як писати слова з пів-?
Перед я, ю, є, ї після пів- пишеться апостроф: пів’яблука, пів’юрти. Перед іншими голосними і приголосними — без апострофа, але разом або через дефіс залежно від слова: піваркуша, пів-Києва.
Чи завжди після р пишемо апостроф?
Ні. Апостроф пишемо тільки якщо р твердий: бур’ян, повір’я, матір’ю. Якщо р м’який — апостроф не пишеться: буря, рясно, рюмати. Орієнтуйся на вимову та споріднені слова.
Чим відрізняється український апостроф від англійського?
Український апостроф пишеться між приголосною і голосною (об’єкт, п’ять) і показує тверду вимову з й. Англійський апостроф (don’t, it’s) виконує інші функції — пропуск букв, посесив. У друкованому тексті форма апострофа однакова (‘).