Другорядні члени речення – це означення, додаток і обставина. Означення відповідає на питання який? чий? котрий?, додаток – на питання непрямих відмінків, обставина – на питання як? де? коли? з якої причини? з якою метою?
Програма НМТ вимагає від абітурієнта розпізнавати види другорядних членів у двоскладному й односкладному реченні, а також розуміти прикладку як різновид означення й порівняльний зворот. Ці самі поняття потрібні далі, коли на тесті трапляється завдання на відокремлені члени й на обґрунтування розділових знаків.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак). Пасічництво ,(1) або бджільництво ,(2) можна вважати надзвичайно розвинутою галуззю вітчизняного сільського господарства :(3) Україна ,(4) за результатами статистичних даних ,(5) посідає перше місце з виробництва меду в Європі та четверте -(6) у світі ,(7) постачаючи на міжнародний ринок солодку продукцію високої якості. НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків у рядку
- А) коми 1, 2 – при відокремленій прикладці
- Б) двокрапка 3 – між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим звʼязком
- В) коми 4, 5 – при відокремленому додатку
- Г) тире 6 – на місці пропущеного члена речення
- Д) кома 7 – при відокремленій обставині
В. «За результатами статистичних даних» відповідає не на питання непрямого відмінка, а на питання «на якій підставі», тобто це обставина, а не додаток. Варіант А правильний: «або бджільництво» дає другу назву, це відокремлена прикладка зі словом «або». Варіант Д теж правильний: «постачаючи» вказує на відокремлену обставину. Варіант В привертає увагу тим, що конструкція має прийменник і залежний іменник, і учень поспішно записує її в додатки.
Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак). Кожен користувач Siri або Alexa ,(1) очевидно ,(2) знає ,(3) що цифрові помічники не завжди правильно трактують команди власників гаджетів :(4) програмам не вистачає визначеної психологами «теорії розуму» -(5) уміння розпізнавати емоції ,(6) думки та наміри людей. НЕПРАВИЛЬНО обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку
- А) коми 1, 2 – при вставному слові
- Б) кома 3 – між частинами складного речення, що поєднані підрядним звʼязком
- В) двокрапка 4 – між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим звʼязком
- Г) тире 5 – на місці пропущеного члена речення
- Д) кома 6 – при однорідних членах речення
Г. Після знака 5 стоїть «уміння розпізнавати емоції», тобто друга назва «теорії розуму», а це відокремлена прикладка, а не пропущений член речення. Варіант Д правильний, бо «емоції, думки та наміри» відповідають на те саме питання від одного слова, тому це однорідні члени. Хибний варіант Г зацікавлює тим, що тире справді часто ставлять на місці пропущеного члена, і учень обирає найзнайомішу умову, не перевіривши зміст.
Доберіть умову вживання тире (А – Д) до кожного прикладу речення (1-4). 1. Полюси мого світу – карамель і полин. 2. Поміж ними – пустельні поля магнетизму. 3. Тут немає землі – і не видно землі. 4. Є один лише метод – молитися й дихать. А) тире при відокремленому означенні; Б) тире в складносурядному реченні; В) тире на місці пропущеного члена речення; Г) тире в складному безсполучниковому реченні; Д) тире між підметом і присудком.
1-Д, 2-В, 3-Б, 4-А. У першому реченні тире стоїть між підметом «полюси» та іменною частиною присудка. У другому пропущено присудок, тому тире позначає його місце. У третьому дві частини поєднані сполучником «і», тому це складносурядне речення. У четвертому тире стоїть перед відокремленим означенням, вираженим інфінітивами. Пастка тут у другому й четвертому реченнях: у другому тире позначає місце пропущеного присудка, а в четвертому - відокремлює означення.
Доберіть приклад речення (А – Д) до кожної умови вживання тире (1-4). 1. тире між частинами складного безсполучникового речення; 2. тире на місці пропущеного члена речення; 3. тире між підметом і присудком; 4. тире при однорідних членах речення. А) Заздрість літає в повітрі, доброта – поміж людей. Б) Упертий не схоче – і на бруківці він не побачить каменя. В) Повчальний збиток – теж прибуток, здатний навчити рахувати. Г) Копаєш яму іншому – відразу міряй на свій зріст. Д) Три світочі: істина, природа, знання – здатні розвіяти морок.
1-Г, 2-А, 3-В, 4-Д. У рядку А в другій частині пропущено присудок «літає», тому тире позначає його місце. У рядку В тире стоїть між підметом «збиток» і присудком «прибуток». У рядку Д тире закриває ряд однорідних підметів після узагальнювального слова «світочі». Найчастіше плутають А і Г: в обох по дві частини без сполучника, але в А є пропущений член, а в Г його немає.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Від присудка залежать додаток і обставина, а означення може залежати від підмета, додатка й обставини. Саме тому означення трапляється в будь-якій частині речення, а не лише біля підмета.
Неправильно. Обставина теж найчастіше виражена іменником у непрямому відмінку з прийменником: Сіло сонце у травицю. Вирішує питання: на «де, куди, коли» відповідає обставина, на питання непрямого відмінка – додаток.
Неправильно. Прийменник не може бути членом речення, бо це службова частина мови, тому його підкреслюють разом із самостійним словом: Запитай про похід у вчительки.
Неправильно. Однорідні члени відіграють однакову синтаксичну роль, і однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени: Терпіння і труд усе перетруть.
Неправильно. Тире не ставимо, якщо присудок починається з «не» \(Мова\ не\ полова\), якщо підмет виражений займенником \(Ми\ оптимісти\), якщо присудок прикметник \(Твоя\ думка\ слушна\) і перед словами мов, наче, ніби, як. Ця умова прямо перевіряється в завданнях на відповідність.
Друзі, одна тема це добре, а на НМТ синтаксис ідеально не складається сам собою: другорядні члени тягнуть за собою відокремлення, однорідні члени й обґрунтування розділових знаків. Найшвидший спосіб зрушити з місця це щоразу вголос ставити питання від присудка, а не вгадувати за зовнішнім виглядом слова. На курсі ми проходимо весь синтаксис за такою самою логікою: питання, слово-господар, розділовий знак.
Розрізняємо за питанням і за словом, від якого це питання ставимо. Ось порядок дій, який працює на будь-якому реченні.
- Знайдіть підмет і присудок. Це граматична основа, решта слів у реченні другорядні.
- Від присудка поставте питання непрямих відмінків: не буде \(чого?\) води, скажи \(кому?\) татові. Що відповіло, те додаток.
- Від присудка поставте питання де? куди? коли? як? з якої причини? з якою метою? Що відповіло, те обставина.
- До кожного іменника в реченні поставте питання який? чий? котрий? Відповідь буде означенням, причому воно може стояти не лише біля підмета, а й біля додатка чи обставини.
- Прийменник підкресліть разом зі словом, до якого він належить, окремим членом речення він не буває.
Одна й та сама форма слова у різних реченнях може бути різним членом речення, тому дивитися треба саме на питання, а не на зовнішній вигляд слова. Порівняйте: У гаю лунає пісня соловʼя \(пісня\ чия? \to означення\) і У кожного соловʼя своя пісня. Так само: Прибуває потяг із Харкова і Хлопець із Харкова переміг усіх суперників.
Прикладка – це різновид означення, виражений іменником, який дає предметові другу назву. Програма НМТ виносить прикладку окремим пунктом саме в темі другорядних членів речення.
Поширену прикладку після іменника відокремлюємо комами: Осінь, золота пора, цього року ніжна. Комами відокремлюємо і прикладку зі словами тобто, або у значенні «тобто»: Лінгвістика, або мовознавство, допомагає. Саме тому в тестових завданнях умова «тире при відокремленій прикладці» і «коми при відокремленій прикладці» трапляється так часто.
Коментар викладачки. Дивіться, прикладку найлегше впізнати за питанням «а яка друга назва цього предмета?». Якщо на нього є відповідь іменником, перед вами прикладка, а не звичайне означення виражене прикметником.
Відокремлення – це виокремлення одного з другорядних членів речення для увиразнення його змісту: інтонацією в усному мовленні та розділовими знаками на письмі. Відокремлюємо саме три члени речення: додаток, обставину й означення. Для відокремлення використовуємо здебільшого кому, рідше тире.
Умови відокремлення такі: місце другорядного члена щодо слова, від якого він залежить \(Виготовлений\ зі\ скла\ птах\ вражає\) і \(Птах,\ виготовлений\ зі\ скла,\ вражає\); поширений він чи непоширений; якою частиною мови виражене означуване слово; якою частиною мови виражений сам другорядний член; ширше чи вужче його значення \(Біля\ стадіону\ в\ четвер\ відкриють\ виставку\) і \(За\ кілька\ днів,\ у\ четвер,\ відкриють\ виставку\).
Цю тему розбирають на курсах НМТ з української мови.
- Означення: питання \(?\) який, чий, котрий. Найчастіше виражене прикметником або займенником, рідше іменником. Підкреслюємо хвилястою лінією. Промені сонця просочуються крізь густі крони дерев.
- Додаток: питання непрямих відмінків, тобто всіх, крім називного та кличного. Непрямі відмінки: родовий \(кого?\ чого?\), давальний \(кому?\ чому?\), знахідний \(кого?\ що?\), орудний \(ким?\ чим?\), місцевий \(на\ кому?\ на\ чому?\). Підкреслюємо пунктиром. Полий квіти.
- Обставина: питання як? яким чином? де? куди? звідки? коли? доки? з якої причини? з якою метою? Найчастіше виражена прислівником або іменником у непрямому відмінку з прийменником. Підкреслюємо штрихпунктиром. Уранці над озером веселка гуляла.
- Від якого слова ставимо питання: додаток і обставина залежать від присудка \(присудок \to додаток\), \(присудок \to обставина\); означення може залежати від підмета, додатка й обставини.
- Прийменник не є членом речення, бо це службова частина мови, тому підкреслюємо його разом із самостійним словом: Ти можеш прийти з рідним братом.
❓ Часті запитання
Скільки є другорядних членів речення?
Три: означення, додаток і обставина. Прикладка не окремий член, а різновид означення.
На які питання відповідає додаток?
На питання непрямих відмінків: родового \(кого?\ чого?\), давального \(кому?\ чому?\), знахідного \(кого?\ що?\), орудного \(ким?\ чим?\), місцевого \(на\ кому?\ на\ чому?\). Непрямими є всі відмінки, крім називного та кличного.
Як відрізнити означення від додатка в одній фразі?
Поставте питання від різних слів. У реченні У гаю лунає пісня соловʼя слово «соловʼя» відповідає на питання «чия пісня?», тому це означення, а в реченні У кожного соловʼя своя пісня ця сама форма вже не є означенням. Питання вирішує все.
Які другорядні члени речення можуть відокремлюватися?
Додаток, обставина й означення. Для відокремлення на письмі використовуємо здебільшого кому, рідше тире.
Чи є звертання і вставні слова членами речення?
Ні. Вставні конструкції не є членами речення, на письмі їх відокремлюють комами: мабуть, безперечно, на жаль, отже. Звертання теж відокремлюємо комами з обох боків.
Що таке непоширене і поширене речення?
Це поділ речень за наявністю другорядних членів: у непоширеному є лише граматична основа, у поширеному до неї додані другорядні члени. Такий поділ прямо названий у програмі НМТ.