«Мина Мазайло» – це комедія Миколи Куліша, написана 1928 року. У ній через історію родини, яка змінює «малоросійське» прізвище, показано конфлікт українізації 1920-х років. Твір входить до вершинних здобутків драматурга.
Тема належить до розділу «Розстріляне відродження» і в програмі НМТ стоїть окремим пунктом серед творів літератури ХХ століття, разом із «Я (Романтика)» Хвильового, «Містом» Підмогильного і «Майстром корабля» Яновського. Від вас вимагають знати автора, жанр, систему образів, конфлікт у драматичному творі та впізнавати героїв за цитатними характеристиками й репліками.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Розвʼязкою комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша є
- А) приїзд до Харкова тьоті Моті
- Б) зміна прізвища Миною Мазайлом
- В) звільнення Мини Мазайла з роботи
- Г) промова дядька Тараса
- Д) примирення Мини Мазайла з Мокієм
В. Темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. В основу твору покладено анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло вирішив змінити своє прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше - російське Мазєнін. Наприкінці твору Мина врешті змінює прізвище й гордо демонструє членам родини номер газети, де надрукована інформація про це. Однак у тому ж номері присутнє й повідомлення про звільнення Мини з посади «через систематичний опір українізації». Це і є розвʼязка твору.
Поєднайте імʼя героїні (1-4) та героя (А-Д) того самого твору: 1. Зоська Голубовська, 2. Мотрона Розторгуєва, 3. Галя Вишняківна, 4. Наталка Сірко. Варіанти героїв: А) Тарас Мазайло, Б) Карпо Ярковий, В) поет Вигорський, Г) майор Медвин, Д) Мартин Пушкар.
1-В, 2-А, 3-Д, 4-Г. Нас тут цікавить пара 2-А: Мотрона Розторгуєва і Тарас Мазайло - герої «Мини Мазайла». Тобто в тесті персонажів комедії можуть назвати повними іменами, а не звичними «тьотя Мотя» і «дядько Тарас». Якщо в голові лише «тьотя Мотя», таке завдання розсипається.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Підручник називає жанр однозначно: комедія. Лінія Мокія й Улі є в другій дії, але вона працює на головний конфлікт, бо Рина спеціально підсилає Улю до брата.
Неправильно. Вони в різних таборах: тьотя Мотя вірить, що українізація «минеться» і «зостанеться єдина, неподільна», а дядько Тарас застерігає, що це спосіб «виявити всіх нас, українців». У завданні НМТ їх прямо розводять по різних парах: Мина і тьотя Мотя проти Мокія і дядька Тараса.
Неправильно. У реальному завданні НМТ-2025 персонажа названо «Тарас Мазайло», а тьотю Мотю – «Мотрона Розторгуєва». Тому вчити варто повні імена, а не лише домашні звертання.
Неправильно. 1930 року комедію вилучили з репертуару українських театрів, а 1934 року за неї разом із «Народним Малахієм» і «Патетичною сонатою» Куліша звинуватили в буржуазному націоналізмі. Це прямий шлях до питань про «розстріляне відродження».
Неправильно. Гнат Юра поставив драму «97» у Харківському драматичному театрі імені І. Франка. «Мину Мазайла» ставив Лесь Курбас у театрі «Березіль» у 1927-1929 роках, разом із «Народним Малахієм».
Друзі, ця тема здається легкою, поки не бачите завдання. У тестах вас перевіряють на дрібницях: повне імʼя замість домашнього, пара героїв замість типу художнього світу, один режисер замість іншого. Тому конспект тут короткий: 1928, комедія, Куліш, Курбас і «Березіль», чотири репліки чотирьох героїв. Це і не конспект, а шпаргалка. Їдемо далі: після цієї теми варто повторити «Місто» Підмогильного, бо в НМТ їх ставлять в одне завдання.
Автор комедії – Микола Куліш, драматург-новатор, чия творчість відкрила нові напрями в українському мистецтві ХХ століття. Знаменитим він став 1924 року, коли Гнат Юра поставив його драму «97» у Харківському драматичному театрі імені І. Франка.
1925 року письменник із родиною переїхав до Харкова, де й зʼявилися «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната», «Маклена Граса». Куліш був членом «Гарту», одним з ініціаторів створення ВАПЛІТЕ і з листопада 1926 року її президентом, жив у письменницькому будинку «Слово», редагував журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок». У літературній дискусії 1925-1928 років він підтримав позицію Миколи Хвильового.
Далі йде та частина біографії, яку на НМТ згадують у звʼязці з поняттям «розстріляне відродження». 1934 року Куліша виключено з партії, 7 грудня заарештовано й засуджено на десять років увʼязнення, яке він відбував на Соловках. Між 27 жовтня і 3 листопада 1937 року драматурга разом з іншими політвʼязнями розстріляли в урочищі Сандармох поблизу Медвежʼєгорська в Карелії. Саме тому його імʼя стоїть у переліку представників «розстріляного відродження» поряд із Драй-Хмарою, Зеровим, Курбасом, Підмогильним, Плужником, Семенком.
Конфлікт твору розгортається навколо зміни прізвища: Мина Мазайло хоче замінити «малоросійське» прізвище на більш благородне і наймає вчительку «правильних проізношеній» Баронову-Козино. Син Мокій, натомість, закоханий в українську мову і на новину про прізвище реагує вигуком: «Однині… у мене папи нема!»
Друга дія починається з того, що Рина допитується в Улі, чи закохала вона в себе Мокія. Рина ставить справу так: «Він на тебе словами, віршами, ідеологією, а ти на нього базою, розумієш?» Уля приходить до Мокія по книжку, і він радить їй книжку з української етнографії й антропології. Далі йде найвідоміша сцена твору: Уля питає, як буде по-українському «чулки з розовой каємкой», а Мокій відповідає «панчохи з рожевими бережками» і захоплено сипле синонімами.
Саме там Мокій називає аж тридцять слів на одне поняття «говорити»: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, ґерґотати, бурмотати, патякати, варнякати, пасталакати, хамаркати, мимрити, цокотіти. Він же наводить приклад: «потяг іде третьою швидкістю, а треба – поїзд третім погоном іде».
Мокій у цій дії говорить і про власну самотність: «Рідня – а немає до кого слова промовити, тим паче українського. Слухати не хочуть». Він порівнює себе так: «як місяць над глухим степом, як верства в хуртовину», «як одлюдник у пустелі, як копійка в старця, як мізинець у каліки». Мріє знайти друга, «щоб до нього можна було промовити слово з Грінченкового словника та й з власного серця».
Найшвидший спосіб – запамʼятати, про що кожен герой говорить, бо на НМТ репліки дають без імен. Ось відповідності з підручника:
- Мина Мазайло: «Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб зробити з мене… другосортного службовця». Тобто страх за посаду.
- Дядько Тарас: «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!» Тобто підозра і застереження.
- Тьотя Мотя: «Та в «Днях Турбіних» Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: усе це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна…» Тобто орієнтація на «єдину неподільну».
- Мокій: «Провокація. Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян-українців, хто?» Тобто заперечення страхів родини.
Окрема репліка, яку теж варто знати: «В інтелігентній мові вимовляють «єво», а не «єго» і не «є-хо»». Це мова навчання «правильних проізношеній».
Коментар викладачки. Гачок для памʼяті простий. Мина боїться за роботу, дядько Тарас боїться за народ, тьотя Мотя цитує «Дні Турбіних», Мокій сперечається з усіма. Чотири різні страхи, чотири різні голоси. Памʼятаєте? Хто про посаду – той Мина.
Цю тему розбирають на курсі української мови та літератури KEVIN.
- Автор і рік: Микола Куліш, «Мина Мазайло» (1928), жанр – комедія.
- Місце в програмі НМТ: розділ «Література ХХ ст.», твір Миколи Куліша, разом із поняттям «розстріляне відродження».
- Дійові особи, яких питають: Мина Мазайло, Мокій, Рина, Уля, тьотя Мотя, дядько Тарас, Баронова-Козино, Тарас Мазайло.
- Ключове протиставлення: Мина Мазайло і тьотя Мотя проти Мокія і дядька Тараса.
- Конфлікт: навколо українізації та зміни прізвища; кожен герой промовляє за себе реплікою, тому репліки треба знати.
- Доля твору: 1930 року комедію вилучено з репертуару українських театрів; 1934 року за «Народного Малахія», «Мину Мазайла» і «Патетичну сонату» автора звинуватили в буржуазному націоналізмі.
- Режисер постановки: Лесь Курбас, театр «Березіль», 1927-1929 роки.
❓ Часті запитання
Якого року написано «Мину Мазайла» і який це жанр?
1928 рік, жанр – комедія. Так твір підписаний у підручнику: «Микола Куліш. МИНА МАЗАЙЛО (1928). Комедія».
Хто такі Мина, Мокій, Рина, Уля, тьотя Мотя і дядько Тарас?
Мина Мазайло – батько, який хоче змінити прізвище; Мокій – його син, закоханий в українську мову; Рина – дочка, яка підсилає Улю до брата; Уля – подруга Рини; тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва) і дядько Тарас (Тарас Мазайло) – родичі, які представляють протилежні погляди на українізацію.
Хто поставив «Мину Мазайла» на сцені?
Лесь Курбас у театрі «Березіль», у 1927-1929 роках. Курбас створив український модерний театр і саме цими постановками вивів його на європейський рівень.
Чому «Мина Мазайло» повʼязаний із «розстріляним відродженням»?
Тому що за цю комедію разом із «Народним Малахієм» і «Патетичною сонатою» 1934 року Куліша звинуватили в буржуазному націоналізмі, виключили з партії й заарештували, а 1937 року розстріляли в урочищі Сандармох. Куліш і Курбас стоять у переліку знищених представників «розстріляного відродження».
Яку репліку про синоніми до слова «говорити» треба знати?
Це монолог Мокія в другій дії, де він на одне слово «говорити» дає близько тридцяти відповідників: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, ґерґотати, бурмотати, патякати, варнякати, пасталакати, хамаркати, мимрити, цокотіти.
Що вимагає програма НМТ саме з цього твору?
Визначати тему, ідею й проблематику, характеризувати героїв і коментувати їхні вчинки, упізнавати героїв за цитатними характеристиками й репліками, визначати конфлікт у драматичному творі, знати жанри драми (власне драма, драма-феєрія, комедія, трагікомедія) і пояснювати поняття «розстріляне відродження». Цей твір і решту програмових текстів розбирають на курсах підготовки до НМТ у KEVIN.