Василь Стус (1938-1985) – український поет-дисидент, чия лірика вважається зразком стоїчної поезії у світовій ліриці. Двічі засуджений, він загинув 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму на Уралі. Вершинна збірка – «Палімпсести».
На НМТ Стуса перевіряють у різних форматах: від простого «до якого угруповання належав автор» до завдань на відповідність, де його висловлювання треба поєднати з іменем письменника. Тема входить до розділу програми про літературу ХХ століття, і учасник тесту має знати належність письменника до літературних шкіл та угруповань, зокрема поняття «шістдесятництво» і «дисидентство».
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Поєднайте імʼя письменника (1-4) з висловлюванням (А-Д) про нього: 1. Павло Тичина; 2. Андрій Малишко; 3. Іван Драч; 4. Василь Стус. А) «Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада…»; Б) «Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією… Так, у вересні 1965 року, під час премʼєри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» у Києві, узяв участь в акції протесту проти масових політичних репресій у Радянському Союзі…»; В) «Його перші спроби вражали всіх сучасників… він був і музикантом, і художником, і поетом…»; Г) «Поет-патріот і воїн за духом, ще у 20-х роках минулого століття на фронтах громадянської війни у складі добровольчої армії УНР захищав суверенність Вітчизни…»; Д) «Митець приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень…».
1-В, 2-Д, 3-А, 4-Б. Стусові відповідає характеристика Б: непримиренність до радянської ідеології та участь у публічній акції протесту прямо перегукуються з його біографією, де за акції громадського протесту його виключили з аспірантури, а згодом двічі засудили. Варіант А приваблює словом «балада» і кіно, але це про Івана Драча; варіант Г описує еміграційного поета доби УНР, а не увʼязненого дисидента.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. У його поетиці переважають елементи неокласицизму, неоромантизму й сюрреалізму, але неокласиком у завданнях НМТ називають Максима Рильського.
Неправильно. Вершинна збірка «Палімпсести» була надрукована вже після його смерті, 1986 року, а Стус загинув 4 вересня 1985 року.
Неправильно. Обидва належать до філософської лірики і є медитаціями.
Неправильно. Означення екзистенційний повʼязане з поняттями свободи, вибору, існування.
Неправильно. Арештів було два: після першого – пʼять років мордовських таборів і три роки заслання в Магаданському краї, після другого, за участь у Гельсинській групі, – ще пʼять років.
Друзі, у літературній частині НМТ Стуса рідко питають «в лоб». У завданнях на відповідність він буває поруч із Тичиною, Малишком і Драчем, тому вчити його ізольовано невигідно. Складіть собі коротку табличку: письменник, угруповання, один упізнаваний факт біографії. Це та сама шпаргалка, яку варто передивитися перед тестом, і саме таку системну роботу ми відпрацьовуємо на курсі.
Батьки Стуса відмовилися вступати до колгоспу, тому родина вимушено переїхала до м. Сталіна (нині Донецьк). Літературознавець Євген Сверстюк описав життя поета як послідовність відрізків: навчання на Донеччині, Донецький педінститут, три роки військової служби на Уралі, аспірантура в Інституті літератури й виключення з неї за участь в акціях громадського протесту.
Далі – арешт і пʼять років мордовських таборів суворого режиму, три роки заслання в Магаданському краї, другий арешт за участь у правозахисній Гельсинській групі й ще пʼять років. Смерть настала 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму на Уралі, на сорок восьмому році життя; на табірному цвинтарі лишилася могила № 9. Прах перевезли й поховали в Києві 1989 р.
Голодне дитинство, служба у війську, табори й заслання не змогли вбити у Стусові людину. Він став відомим українським поетом, якого боялася влада тоталітарної країни. Усе життя його підтримували дружина Валентина Попелюх і син Дмитро, нині відомий літературознавець.
Творчість Стуса поділяється на три періоди: дотюремний, тюремний та прощальний.
У дотюремний період твори Стуса не публікували, якщо не брати до уваги кількох публікацій у журналах. Книжку віршів «Зимові дерева» (1970), що вийшла друком у Брюсселі, під час обшуку вилучили. Разом із рукописною поетичною збіркою «Веселий цвинтар» вона стала приводом для політичного вироку 1972 р. Поетичні твори цього періоду пронизані критикою «соціалістичного раю». У цей час Стус перекладає Ґете, Рільке, Пастернака.
У період увʼязнення (невольницька лірика) митець переосмислює життя, утверджується думка про нескореність і важливість не втрачати людську гідність за будь-яких обставин, тож зʼявляються стоїчні мотиви. Провідними стають Бог, милосердя, справедливість, людська гідність, любов до рідної землі й туга за нею. Саме ними наповнена вершинна збірка «Палімпсести», надрукована вже після смерті поета, 1986 року.
Прощальний період, за визначенням Євгена Сверстюка, – «це поки що сфера роздумів». Це ті останні пʼять років, коли Стусові було заборонено писати вірші.
Медитація «Господи, гніву пречистого…» (1972) – зразок філософської (релігійної) лірики. У цій стоїчній поезії ліричний герой твердо заявляє, що, пройшовши будь-які випробування, вистоїть.
Ключова думка вірша – вдячність за випробування: герой наголошує, що добре, коли мати не зуміла вберегти його від біди, бо саме в життєвих труднощах гартується дух. Ліричний герой – смиренний християнин і водночас сильна людина. Йому важливо в будь-якій життєвій ситуації залишатися собою, не розгубити людських якостей. Екзистенційна ідея віри особистості у свої сили звучить переконливо й оптимістично.
Запамʼятайте два рядки, які найчастіше цитують в умовах завдань: «Де не стоятиму – вистою» і «І добре, що не зуміла мене од біди вберегти».
Медитація «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» (1972) зі збірки «Палімпсести» належить до філософської лірики, а її провідний мотив – віра особистості в себе і в подолання всіх життєвих перешкод.
Ліричний герой прямує до світла, добра й краси. Переборюючи «сотні сумнівів» і «сто зневір», він наближається до своєї мрії, до Бога, беручи на себе відповідальність бути «предтечею», який прокладає «шлях правдивий». Ліричний герой Стуса загалом мужній у важких випробуваннях, уміє протистояти спокусам, не втрачає свого людського «Я» за жодних обставин і завжди перебуває в активній позиції. Саме тому його поезію називають зразком стоїчної поезії у світовій ліриці.
Коментар викладачки. Дивіться, тут працює простий гачок для памʼяті: обидва програмові вірші – це медитації, обидва – філософська лірика, обидва – 1972 рік. Якщо в завданні питають про інтимну чи пейзажну лірику, це вже не про Стуса.
Цю тему розбирають на курсах підготовки до НМТ з української літератури.
- Роки життя: 1938-1985. Народився 6 січня 1938 р. в с. Рахнівці на Вінниччині, дитинство і школа – на Донеччині, закінчив Донецький педінститут.
- Три періоди творчості: дотюремний, тюремний (невольницька лірика) і прощальний.
- Ключові збірки: «Зимові дерева» (1970, Брюссель), «Веселий цвинтар» (рукописна), «Палімпсести» (надруковано після смерті, 1986).
- Програмові вірші: «Господи, гніву пречистого…» (1972) і «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» (1972). Обидва – філософська (релігійна) лірика, за жанром – медитації.
- Стилі: у поетиці Стуса переважають елементи неокласицизму, неоромантизму й сюрреалізму; йому близьке екзистенційне світобачення.
- Екзистенціалізм (фр. existentialisme – існування) – напрям у філософії та літературі, що досліджує людину як унікальну духовну істоту, здатну до вибору власної долі. Основний його прояв – свобода.
- Дисидент – інакодумець, який виступає проти панівного в країні політичного ладу.
❓ Часті запитання
Що таке стоїчна поезія на прикладі Стуса?
Це поезія, ліричний герой якої мужній у важких життєвих випробуваннях, уміє протистояти спокусам і не втрачає свого людського «Я» за жодних обставин, завжди перебуваючи в активній позиції. Поезію Стуса називають зразком стоїчної поезії у світовій ліриці.
Які вірші Стуса треба знати на НМТ?
Програмові поезії – «Господи, гніву пречистого…» (1972) і «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» (1972). Обидва вірші належать до філософської лірики і є медитаціями.
Хто такий дисидент?
Дисидент – інакодумець, який виступає проти панівного в країні політичного ладу. Учасник тесту має пояснювати поняття «шістдесятництво» і «дисидентство» та знати належність письменників до цих течій.
Які екзистенційні ідеї є у творчості Стуса?
Свобода особистості як найвища життєва цінність, пошуки людиною себе та свого призначення, вибір і боротьба за власну незалежність, відстоювання духовних цінностей, упевненість у подоланні життєвих перешкод і віра особистості у свої сили.
Коли і де загинув Василь Стус?
4 вересня 1985 року, на сорок восьмому році життя, у таборі особливого режиму на Уралі. Прах перевезли й поховали в Києві 1989 р.
Що означає образ вогняного стовпа у вірші «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»?
Душа ліричного героя «в буремнім леті держить путь на стовп високого вогню», тобто прямує до світла, добра й краси, наближаючись до своєї мрії, до Бога. Це питання підручник виносить окремо, тож формулювання варто підготувати заздалегідь. Творчість цього автора разом із рештою програми розбирають на курсах підготовки до НМТ у KEVIN.