«Модри Камень» – це романтична новела Олеся Гончара про кохання радянського солдата до іноземки. Вона вийшла друком 1946 року в журналі «Україна», і за таку «тематичну недалекоглядність» твір офіційно розкритикували.
Програма НМТ вносить «Модри Камень» до переліку обовʼязкових творів і вимагає вміти співвідносити фрагмент твору з його назвою та автором, а також знати жанр новели як епічну форму.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Узгодьте назви двох творів (1-4) та (А – Д), що належать до одного жанру. 1. «Майстер корабля»; 2. «Я (Романтика)»; 3. «Моя автобіографія»; 4. «Захар Беркут». А) «Сом»; Б) «Тіні забутих предків»; В) «Тигролови»; Г) «Мина Мазайло»; Д) «Модри Камень».
1-В, 2-Д, 3-А, 4-Б. «Модри Камень» - романтична новела, тому його пара - новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Інші пари: «Майстер корабля» і «Тигролови» - романи, «Моя автобіографія» і «Сом» - гумористичні твори Остапа Вишні, четверта пара - «Захар Беркут» і «Тіні забутих предків». Зайвим лишається варіант Г, «Мина Мазайло».
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. «Модри Камень» – романтична новела, а новела має власні ознаки: лаконізм, одну сюжетну лінію, переломний момент і мінімум персонажів. У програмі НМТ новела стоїть окремим жанром епосу.
Неправильно. Композиційною особливістю «Модри Каменя» є поділ тексту на частини.
Неправильно. Читач усвідомлює, що ця розмова є лише фантазією героя, його маренням: душа Терези вже на небі. Саме тому фінал і читається як перемога кохання над смертю.
Неправильно. Навпаки: за «тематичну недалекоглядність», тобто за кохання радянського солдата до іноземки, новелу офіційно розкритикували.
Друзі, на цій темі виграє той, хто тримає в голові коротку картку: Олесь Гончар (Олександр), 1946 рік, журнал «Україна», романтична новела, Тереза, три кольори, марення у фіналі. Це буквально шість рядків, а не конспект. І памʼятайте: у тестах «Модри Камень» частіше стоїть як хибний варіант, тому знати треба не лише свій твір, а й сусідні по програмі, особливо Довженка й Коцюбинського.
Новела – це епічний жанр, у якому автор змальовує одну життєву подію з несподіваним фіналом, сконцентрованою та яскраво відображеною дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, одна сюжетна лінія, наявність переломного моменту в сюжеті та зведення до мінімуму кількості персонажів. Автор концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, їхніх переживань і настроїв.
Новела як жанр зʼявилася в XIV-XVI ст. в Італії, хоча її корені сягають давніх літератур Заходу та Сходу. В українській літературі жанр новели розвивали В. Стефаник, М. Коцюбинський, Б. Лепкий, Ю. Липа, Г. Косинка.
У «Модри Камені» ці ознаки видно одразу: персонажів мінімум (оповідач, Тереза, її мати), одна сюжетна лінія випадкової зустрічі, і весь текст тримається на внутрішньому стані закоханої людини, а не на подіях. Програма НМТ відносить новелу до епосу та його жанрів, тому це поняття треба знати як теоретико-літературне.
Тереза – словацька дівчина, у домі якої переховувався поранений герой-оповідач. За те, що вона допомогла партизанові, до неї приходять поліціянти: вони бачили сліди на снігу і знайшли в хижі закривавлений бинт. Тереза каже, що це її кров, але поліціянти не вірять: «Свіжа кров! Тут були партизани!» Разом із німцем вони ведуть її на Мікулов.
Дорогою на кряж Тереза раз по раз оглядається. На запитання, чого вона туди дивиться, дівчина відповідає: «Я хочу подивитися на Модри Камень». Поліціянти зауважують, що вона дивиться не на село, і один із них жахається: «Вона глядить на Руське!!!» Її бʼють канчуками, а вона руками відбороняє удари і все одно оглядається туди, де далеко внизу, на виднокрузі, стріляють руські. Матір Терези, яка бігла за ними, спіткнулася й упала на камінь.
У фінальній частині оповідач розмовляє з Терезою, яка виходить на деревʼяний різьблений ґанок у білій легкій сукні з чорною повʼязкою на рукаві. Читач усвідомлює, що ця розмова є лише фантазією героя, його маренням: душа Терези вже на небі. Саме цією розмовою-маренням автор наголошує, що романтичне кохання перемагає смерть.
Колористика – головний художній засіб цього твору, і палітра кольорів О. Гончара має символічне значення. Розбирайте її за трьома етапами.
1. Початок: сонячні, травʼянисті й небесні барви. Вони супроводжують піднесений внутрішній стан героя-оповідача: «Дзвенить суха весна, гуде зелений дуб на згірʼях, й облизане каміння сміється до сонця… Високе небо над тобою гуде від вітру, мов блакитний дзвін». Природа буяє, вона персоніфікована і є тлом, на якому автор вимальовує картину душевних вражень та яскравих емоцій закоханої людини.
2. Епізод у домі: чорний, білий і червоний. На зміну буянню акварельних барв природи приходять категоричні кольори. Це видно в епізоді про пораненого героя-оповідача, який напросився в дім Терези та її матері: «Ти теж була в білій сукні, і на рукаві чорніла повʼязка… Ти простягла мені свою білу руку. А мої були мокрі, червоні, незграбні, у брудних бинтах».
3. Фінал: знову розмаїта весняна гама. У душі закоханого героя живе Тереза, він веде з нею діалог і знову переживає щастя від зустрічі: «Бачу вже їх (гори), уже не забиті снігами, а зелені, пишні, зігріті весняним сонцем, коли полонини, як сині озера, зацвітають тим першим цвітом весни… Тепер скрізь уже поросла буйна трава».
Коментар викладачки. Будь ласочка, звертайте увагу на цю трійку чорний, білий, червоний. Її легко запамʼятати як «біла сукня, чорна повʼязка, червоні бинти»: три кольори – три деталі одного епізоду. Якщо в завданні питають про символіку кольору в Гончара, це найнадійніша опора.
Новела незвична й за формою: у творі органічно, природно переплітається дійсне й уявне. Літературознавець Р. Мовчан зауважує, що цим жестом О. Гончар у 1940-і роки продовжував сміливі новаторські пошуки Довженка, Яновського, Хвильового, і саме тому тогочасна критика так насторожено сприйняла новелу, поспішила повернути молодого автора в загальне річище – «писати, як усі». Але митцю вдалося пройти між краплинками дощу й зберегти своє творче обличчя.
Це важливо для розуміння біографії письменника: після критики «Модри Каменя» О. Гончар пише романи «Альпи», «Голубий Дунай» і «Злата Прага», які становлять трилогію «Прапороносці», і саме з виходом цього твору до нього прийшло справжнє визнання.
Хочете план підготовки з української мови і літератури під ваш рівень? Залиште імʼя і телефон, і ми передзвонимо.
У завданнях НМТ «Модри Камень» найчастіше стоїть серед варіантів відповіді поруч з іншими творами програми, а в НМТ-2024 (1 варіант) він був правильною парою до новели «Я (Романтика)». Розбір цього завдання нижче.
Цю тему розбирають на курсі української мови та літератури KEVIN.
- Автор і повне імʼя: Олесь Гончар, повне імʼя – Олександр.
- Жанр: романтична новела. Рік публікації – 1946, журнал «Україна».
- Тема: кохання радянського солдата до іноземки, словачки Терези.
- Композиційна особливість: поділ тексту на частини.
- Форма оповіді: розповідь ведеться від імені закоханого солдата, який згадує події і уявляє, ніби зустрічається з Терезою та розмовляє з нею.
- Кольори-символи: на початку сонячні, травʼянисті й небесні барви, далі категоричні чорний, білий і червоний, у фіналі знову весняна розмаїта гама.
- Ідея фіналу: романтичне кохання перемагає смерть.
- Місце в літпроцесі: «Модри Камень» і «Гори співають» – романтичні новели, що контрастували на тлі панівного соцреалізму післявоєнних років.
❓ Часті запитання
Хто автор новели «Модри Камень» і як його повне імʼя?
Автор – Олесь Гончар, повне імʼя письменника Олександр. Він народився і працював в Україні, з 1946 року мешкав у Києві, помер 16 липня 1995 року, похований на Байковому кладовищі.
Який жанр твору «Модри Камень»?
Романтична новела про кохання радянського солдата до іноземки. Програма НМТ відносить новелу до жанрів епосу.
Про що новела «Модри Камень»?
Про кохання радянського солдата до іноземки, словачки Терези, у домі якої він переховувався пораненим. Терезу забирають поліціянти за допомогу партизанові, а у фіналі герой уявно розмовляє з нею.
Чому новелу розкритикували 1946 року?
Через «тематичну недалекоглядність»: кохання радянського солдата до іноземки не вписувалося в дозволену тематику. Також критику насторожила форма, у якій переплітається дійсне й уявне, і вона поспішила повернути автора в загальне річище «писати, як усі».
Які кольори є символічними в новелі?
Сонячні, травʼянисті й небесні на початку, категоричні чорний, білий і червоний в епізоді в домі Терези, і знову розмаїта весняна гама у фіналі. Ці три етапи відповідають трьом станам душі оповідача.
Хто веде оповідь у творі?
Закоханий солдат, який згадує попередні події. Він уявляє, ніби зустрічається з Терезою і розмовляє з нею, тому дійсне й уявне в тексті переплітаються. Цей твір і решту програмових текстів розбирають на курсах підготовки до НМТ у KEVIN.