...
Математика Стереометрія Складність: Легко

Об’єм призми: формула V = S·h, приклади, задачі НМТ

Коротко

Об’єм призми = площа основи, помножена на висоту: V = Sосн · h. Формула універсальна для всіх призм — прямих, похилих, трикутних, чотирикутних тощо.

Ключова відмінність від піраміди: об’єм призми у 3 рази більший за об’єм піраміди з тією самою основою та висотою (у піраміди є коефіцієнт ⅓, у призми — нема). Це пастка на НМТ — багато учнів помилково додають ⅓ до призми.

Об’єм призми — базова формула НМТ зі стереометрії, з якої починають усі задачі на об’єм. Вона проста (всього два множники), але 20% учнів стабільно додають зайвий коефіцієнт ⅓ (плутаючи з пірамідою) або плутають площу основи з периметром. Нижче — 4 розв’язані задачі, методика та правило, яке виключить плутанину.

🔑 Ключові формули

Універсальна формула

V = Sосн · h

Працює для ВСІХ призм: прямих, похилих, будь-яких многокутників в основі.
Правильна чотирикутна призма (куб)

V = a² · h

Квадрат в основі зі стороною a. Якщо h = a — це куб, V = a³.
Правильна трикутна призма

V = \(\dfrac{a^{2}\sqrt{3}}{4}\) · h

Рівносторонній трикутник в основі зі стороною a.
Прямокутний паралелепіпед

V = a · b · c

Частинний випадок призми з прямокутною основою. a, b — сторони основи, c — висота.
Площа основи для різних фігур

Квадрат: a² · Прямокутник: a·b · Трикутник: (a·h)/2 · Рівносторонній: \(\dfrac{a^{2}\sqrt{3}}{4}\)

Вибирай формулу Sосн залежно від форми основи.

Як розв'язувати — покроковий метод

  1. 1 Визначте форму основи

    Основа призми — це многокутник. Якщо квадрат/прямокутник — S = a² або a·b. Якщо трикутник — S = \(\dfrac{\text{основа}\cdot\text{висота}}{2}\), для рівностороннього S = \(\dfrac{a^{2}\sqrt{3}}{4}\). Якщо правильний шестикутник — S = \(\dfrac{3a^{2}\sqrt{3}}{2}\).

  2. 2 Обчисліть площу основи

    Підставте числа у вибрану формулу. Результат — у квадратних одиницях (см², м²). Якщо є корені (√3, √2) — зберігайте їх у точному вигляді, не переводьте у десяткові.

  3. 3 Перемножте S на висоту

    V = Sосн · h. Висота призми — це довжина бічного ребра у ПРЯМІЙ призмі. У похилій — перпендикулярна відстань між основами (не довжина ребра!).

  4. 4 НЕ додавайте коефіцієнт ⅓

    Формула V = S·h, а НЕ V = ⅓·S·h. Коефіцієнт ⅓ — це для піраміди й конуса. Призма — без ⅓. Це найчастіша помилка учнів — перед розрахунком перевірте: призма чи піраміда.

  5. 5 Перевірте одиниці

    Якщо S в см² і h в см — V в см³. Якщо S в м² і h в м — V в м³. Не плутайте: 1 м³ = 1 000 000 см³.

📝 Розбір реальних завдань НМТ

Приклад 1 Базова задача на пряму чотирикутну призму

Знайдіть об’єм правильної чотирикутної призми, сторона основи якої дорівнює 4 см, а висота — 10 см.

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки
Приклад 2 Задача на правильну трикутну призму

Знайдіть об’єм правильної трикутної призми зі стороною основи 6 см та висотою 8 см.

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки
Приклад 3 Задача на прямокутний паралелепіпед

Знайдіть об’єм прямокутного паралелепіпеда з ребрами 5 см, 7 см та 12 см.

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки
Приклад 4 Порівняння призми й піраміди

Піраміда й призма мають однакову основу (квадрат 5×5 см) й однакову висоту (12 см). У скільки разів об’єм призми більший за об’єм піраміди?

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки

⚠️ Типові помилки учнів

Додають коефіцієнт ⅓ (плутають з пірамідою)
<p>Найчастіша помилка. Пишуть V = ⅓·S·h замість V = S·h. Результат занижений у 3 рази. Правило: призма — БЕЗ ⅓, піраміда — з ⅓.</p>
Беруть периметр замість сторони у формулу площі
<p>У правильній чотирикутній призмі з периметром 24 см: сторона a = 24/4 = 6. Якщо підставити 24 у S = a² → 576 (неправильно). Правильно: S = 6² = 36 см².</p>
Плутають висоту призми з бічним ребром у похилій призмі
<p>У похилій призмі бічне ребро довше за ВИСОТУ призми. У формулу V = S·h підставляйте ВИСОТУ (перпендикулярну відстань між основами), НЕ ребро.</p>
Помилки у формулі площі трикутника
<p>Для рівностороннього трикутника S = \(\dfrac{a^{2}\sqrt{3}}{4}\), не \(\dfrac{a\cdot h}{2}\) без знання висоти трикутника. Забувають множник<br> \(\dfrac{\sqrt{3}}{4}\).</p>
Ігнорують одиниці виміру
<p>Якщо сторона у см, а висота в м — треба звести до однієї системи. Наприклад, 5 см = 0,05 м. Або 2 м = 200 см. Інакше V вийде у неправильних куб. одиницях.</p>
💡 З практики Анастасії

Об’єм призми — одна з найпростіших формул у стереометрії. Складність не в обчисленні, а в уважності. За 5 років у KEVIN я бачила цю помилку щороку — учні знають правильну формулу, але механічно додають ⅓ після попередньої задачі з пірамідою. Мозок на автопилоті.

Мій лайфхак: перед тим як писати формулу, поставте собі питання: «Скільки вершин у фігури нагорі?». Піраміда — одна вершина (конус теж) → є ⅓. Призма — не одна вершина, а цілий многокутник нагорі → нема ⅓. Це мнемоніка, яка працює завжди: одна вершина (піраміда, конус) — множник ⅓. Багато вершин (призма, циліндр) — без множника.

Ще спостереження: якщо у задачі кажуть «паралелепіпед» або «куб» — не губтесь: це частинні випадки призми. Куб — правильна чотирикутна призма зі стороною = висоті (V = a³). Прямокутний паралелепіпед — призма з прямокутною основою (V = a·b·c). Формула V = S·h працює для всіх.

📖 Міні-теорія

Призма — многогранник, утворений двома паралельними рівними многокутниками (основами) та бічними гранями у формі паралелограмів (у прямої — прямокутників).

Об’єм будь-якої призми обчислюється за формулою V = Sосн · h, де Sосн — площа основи, а h — ВИСОТА призми (перпендикулярна відстань між площинами основ).

Частинні випадки:

  • Куб: V = a³ (всі ребра однакові)
  • Прямокутний паралелепіпед: V = a·b·c (три різні ребра)
  • Правильна трикутна призма: V = \(\dfrac{a^{2}\sqrt{3}}{4}\) · h
  • Правильна шестикутна призма: V = \(\dfrac{a^{2}\sqrt{3}}{4}\) · h
🗝 Шпаргалка по темі «Стереометрія»
Ключові формули та правила, які виручать на НМТ
Пряма призма → грань

Бічна грань = прямокутник

Похила призма → грань

Бічна грань = паралелограм

V призми

V = Sосн · h (без ⅓!)

V піраміди

V = ⅓ · Sосн · h

Куб (частковий випадок)

V = 

Прямокутний паралелепіпед

V = a · b · c

Площа бічної поверхні призми

Sб = Pосн · h

Площа бічної поверхні піраміди

Sб = ½ · P · m

V конуса

V = ⅓ · π · R² · h

Площа бічної поверхні конуса

Sб = π · R · L

V циліндра

V = π · R² · h

Площа бічної поверхні циліндра

Sб = 2 · π · R · h

V кулі (сфери)

V = ⁴⁄₃ · π · R³

Площа поверхні кулі

S = 4 · π · R²

❓ Часті запитання

Чому у формулі об'єму призми нема коефіцієнта ⅓?

Бо призма — це «стовп» з однаковим перерізом по всій висоті. Уяви башту з квадратним перерізом: її об’єм = площа перерізу × висота, просто. Піраміда ж «сужається» до вершини — тому її об’єм у 3 рази менший (коефіцієнт ⅓). Це фундаментальна закономірність стереометрії.

Чим куб відрізняється від правильної чотирикутної призми?

Куб — це ЧАСТКОВИЙ ВИПАДОК правильної чотирикутної призми, де всі ребра однакові (сторона основи = висота = бічне ребро). Всі куби — правильні призми, але не всі правильні призми — куби. Формула об’єму куба: V = a³.

Як знайти об'єм похилої призми, якщо дано довжину бічного ребра?

У похилій призмі ВИСОТА ≠ довжина бічного ребра. Треба знайти перпендикулярну відстань між основами. Якщо дано нахил ребра (кут α з основою): h = l·sin(α), де l — довжина ребра. Потім V = S·h як звичайно.

У скільки разів об'єм призми більший за об'єм піраміди з тими самими вимірами?

Рівно у 3 рази. Якщо основа й висота однакові: Vприз = 3·Vпір. Це правило випливає з того, що будь-який куб можна розбити на 3 рівні піраміди з квадратною основою — звідси й коефіцієнт ⅓ в формулі піраміди.

Чи працює формула V = S·h для похилої призми?

Так, але з нюансом: h — це ВИСОТА призми (перпендикулярна відстань між основами), а НЕ довжина бічного ребра. Для прямої призми вони збігаються (ребро перпендикулярне → його довжина = висоті). У похилій — різні.

Як швидко обчислити об'єм куба на НМТ?

V = a³, де a — довжина ребра. Якщо ребро 5 см: V = 125 см³. Якщо 10 см: V = 1000 см³. Корисно пам’ятати куби від 1 до 10: 1, 8, 27, 64, 125, 216, 343, 512, 729, 1000.

Що робити, якщо основа призми — складна фігура (наприклад, трапеція)?

Обчисліть площу трапеції за формулою S = \(\dfrac{1}{2}(a+b)h\)тр, де a, b — паралельні сторони, hтр — висота трапеції. Потім V = S·h (де h — вже висота призми, не трапеції). Для шестикутника в основі: S = \dfrac{3a^{2}\sqrt{3}}{2}. Правило — знайти S основи будь-яким способом, далі універсальне V = S·h.

🔗 Схожі теми

Готуєшся до НМТ з Математика?
Запишіться на безкоштовну 60-хвилинну онлайн-зустріч з методистом — визначимо ваш рівень і складемо план підготовки.
Залишити заявку
Без спаму. Відповімо протягом 2 годин.