Богдан Хмельницький – завдання НМТ з історії

Хто такий Богдан Хмельницький. Богдан-Зиновій Хмельницький народився 6 січня 1596 р. у родині чигиринського підстарости Михайла Хмельницького на хуторі Суботів, нині це село в Черкаській області. Це політик і полководець, який здобув добру освіту, зокрема навчався в єзуїтському колегіумі у Львові, володів українською, польською, турецькою, татарською і латинською мовами. У 1620 р. як козак Чигиринського полку брав участь у Хотинській війні, потрапив у полон до турків і пробув там два роки.

Кар’єра до війни. У 1637-1638 рр. він згадувався як військовий писар, пізніше обіймав посаду чигиринського сотника, брав участь у походах козаків і повстаннях 1630-х років, неодноразово входив до козацьких посольств на сейм і до короля. Перед початком війни гетьман уклав угоду про воєнну допомогу з Кримським ханством, а сина Тимоша залишив у Криму як заклад.

Назва держави. Офіційною назвою держави було Військо Запорозьке, історики дали їй назву Гетьманщина, а сучасні науковці називають її Українською козацькою державою. Уже до літа 1648 р. на підконтрольних козакам землях було ліквідовано устрій Речі Посполитої. Столицею і гетьманською резиденцією став Чигирин.

Гетьман і його влада. Очолював державу гетьман, формально посада була виборною, але вже за рік гетьманування Богдана Хмельницького почали називати «государем і гетьманом». Свої розпорядчі документи він видавав у формі універсалів: історикам відомо про 158 універсалів і наказів гетьмана. Влада гетьмана була фактично необмеженою, хоча формально він керував разом із радою.

Ради. Генеральна рада, її ще називають Повною, Загальною або Чорною, – форма прямого волевиявлення козацтва як правлячого стану і головний розпорядчий орган держави. Оскільки рішення треба було ухвалювати швидко, популярнішою стала старшинська рада, представницький тип зборів, де вирішували найважливіші питання. Старшина поділялася на генеральну, полкову та сотенну, і хоча її обирали на радах, Богдан Хмельницький призначав старшину особисто, а ради лише затверджували вибір.

Адміністративний устрій. Усю територію Гетьманщини в 1649 р. було поділено на 16 полків, які поділялися на сотні: полками керували полковники, сотнями сотники. Містами з магдебурзьким правом керували магістрати на чолі з війтами, у селах справами відали старости, а Запорозька Січ була окремою адміністративною одиницею.

Соціальні зміни й покозачення. Було ліквідовано велике та середнє землеволодіння, фільварково-панщинну систему і кріпацтво. Покозачення – це масовий перехід селян і міщан у козацький стан, який почав відігравати провідну роль у суспільстві Гетьманщини.

Чому гетьман пішов на угоду з Московією 1654 р. До осені 1653 р. війна з Річчю Посполитою зайшла у глухий кут: вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких козацькій державі бракувало. Восени 1653 р. Земський собор у Москві вирішив прийняти Військо Запорозьке під протекцію царя, 11 жовтня Московія оголосила війну Речі Посполитій, а до козаків вирушило посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним.

Переяславська рада. 18 січня 1654 р. Богдан Хмельницький і старшина присягнули на вірність царю в церкві Переяслава, а московський посол передав гетьману символи влади: прапор, боярську шапку, ферязь і булаву. Учасники ради уявляли угоду як договір, скріплений присягою двох сторін, як це робила шляхта з королем у Речі Посполитій, проте за московською політичною культурою цар не присягав. Частина українського суспільства була проти угоди. Після московсько-польського Віленського перемир’я 1656 р. гетьман почав шукати нових союзників у війні з Річчю Посполитою.

Що вимагає програма. Знати дати битв і угод 1648-1656 рр., персоналії Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Адама Кисіля та поняття «національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина», «покозачення».

Пам’ятки. Портрет Богдана Хмельницького роботи Вільгельма Гондіуса середини XVII ст., ікона «Покрова Богородиці» із зображенням гетьмана та Іллінська церква в Суботові.