Гетьманат Скоропадського — це Українська Держава, проголошена внаслідок державного перевороту 29 квітня 1918 року, коли Всеукраїнський хліборобський конгрес обрав гетьманом Павла Скоропадського, а німецькі війська розпустили Українську Центральну Раду.
Нижче: причини перевороту, головні дати й документи, внутрішня і зовнішня політика урядів гетьмана, освіта й наука за доби гетьманату, розбір реальних завдань НМТ, типові помилки учнів та відповіді на поширені запитання.
Як розв'язувати — покроковий метод
-
1 Крок 1. Зафіксуйте хронологічні межі теми
Українська Держава існувала між 29 квітня 1918 року (переворот) і 14 листопада 1918 року (грамота про федерацію, після якої утворилася Директорія). Усе, що виходить за ці межі, до Гетьманату не належить.
-
2 Крок 2. Визначте маркери-упізнавачі
У завданнях на відповідність Гетьманат розпізнають за трійкою: Українська академія наук, Рада міністрів, Хліборобський конгрес. Якщо в умові є ці слова — це Українська Держава Скоропадського.
-
3 Крок 3. Розділіть причини перевороту і причини падіння влади
Переворот стався через неспроможність УЦР керувати державою і виконувати зобовʼязання перед Німеччиною. Падіння ж гетьмана — через несприйняття суспільством його реформ і залежність від Центральних держав, що зазнали поразки у Першій світовій війні.
-
4 Крок 4. Перевірте зміст політики на суперечність із «революційними» варіантами
У тестах часто підсовують варіанти про націоналізацію землі чи підприємств. Памʼятайте: гетьман, навпаки, відновлював право приватної власності, тож такі варіанти завжди неправильні.
-
5 Крок 5. Звʼяжіть персоналії з посадами і подіями
Павло Скоропадський — гетьман, Федір Лизогуб — голова Ради Міністрів, Володимир Вернадський — перший президент УАН, Микола Василенко — міністр народної освіти, який сприяв заснуванню академії.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Укажіть заходи, здійснені за правління гетьмана Павла Скоропадського.
А) установлення 8-годинного робочого дня
Б) запровадження гривні як національної грошової одиниці
В) націоналізація поміщицьких земель
Г) створення Української академії наук
Д) заснування українських університетів у Києві та Камʼянці-Подільському
Е) обмеження діяльності професійних спілок
Ж) націоналізація підприємств
Відповідь: Г, Д, Е. Українська академія наук заснована саме в листопаді 1918 року, українські університети в Києві та Камʼянці-Подільському відкрито за гетьмана, а обмеження професійних спілок вписується в його соціальний курс, де збільшувався робочий день і були страйки. Варіанти В і Ж приваблюють тим, що націоналізація звучить «революційно», але гетьман, навпаки, відновлював право приватної власності на землю, майно і в промисловості, тож ці пункти суперечать самій логіці Української Держави.
Установіть відповідність між назвами державних утворень (1-4) та поняттями й термінами (А-Д), які стосуються їхньої історії.
1. Українська Народна Республіка (доба Центральної Ради та Директорії)
2. Українська Держава (Гетьманат Павла Скоропадського)
3. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)
4. Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР)
А) «Воєнний комунізм», політика українізації, продрозкладка, Раднарком
Б) Державний секретаріат, Українська Галицька Армія, Чортківська офензива
В) Осадництво, пацифікація, полонізація, асиміляція
Г) Генеральний секретаріат, Універсали, Директорія, Акт Злуки
Д) Українська академія наук, Рада міністрів, Хліборобський конгрес
Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-Б, 4-А. Гетьманат упізнається за трійкою «Українська академія наук, Рада міністрів, Хліборобський конгрес»: академію заснували в листопаді 1918 року, уряд називався Радою Міністрів і його очолював Федір Лизогуб, а обрав гетьмана Всеукраїнський хліборобський конгрес. Варіант В сюди не підходить взагалі: це терміни міжвоєнної польської політики, і саме він лишається зайвим.
На 1919-1922 рр. припав період
А) поширення першого масового голоду в Україні.
Б) доби Гетьманату Павла Скоропадського.
В) існування Холодноярської республіки.
Г) проведення Другого Зимового походу Армії УНР.
Відповідь: В) існування Холодноярської республіки. Варіант Б хибний саме через дати: гетьманський переворот відбувся 29 квітня 1918 року, а вже 14 листопада 1918 року утворилася Директорія, тож у 1919-1922 роки Гетьманат не потрапляє жодним боком. Варіант Г теж не проходить, бо Другий Зимовий похід армії УНР припадає на листопад 1921 року, тобто це одна дата, а не період.
Яка українська історична установа відображена на зображеннях, що ілюструють події періоду національно-визвольних змагань 1917-1918 років?
А) УЦР
Б) Директорія
В) Державний секретаріат ЗУНР
Г) Гетьманат
Відповідь: А) УЦР. Варіант Г приваблює тим, що хронологічні межі в умові згадують 1918 рік, а це вже і рік перевороту. Але Гетьманат існував від 29 квітня 1918 року, і його маркерами є Рада Міністрів, Хліборобський конгрес та Українська академія наук, а не установи Центральної Ради.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Переворот відбувся 29 квітня 1918 року, а 14 листопада 1918 року вже утворилася Директорія, тож період 1919-1922 років належить іншим подіям, наприклад Холодноярській республіці.
Неправильно. «Грамота до всього українського народу» проголошувала право приватної власності, великі землевласники відновлювали власність на землю і майно, а право приватної власності відновили і в промисловості.
Неправильно. УАН заснував гетьманський уряд у листопаді 1918 року за сприяння Миколи Василенка і Володимира Вернадського, який став її першим президентом.
Неправильно. Грамота гетьмана повідомляла про розпуск УЦР та земельних комітетів, назву «УНР» замінили назвою «Українська Держава», а вся влада до скликання Сойму зосереджувалася в руках гетьмана.
Неправильно. Його проголосив гетьманом Всеукраїнський хліборобський конгрес, де були заможне селянство та великі землевласники, а рішення підтримала православна церква.
Друзі, зафіксуйте пару дат так, щоб вони не плуталися: 29 квітня 1918 року гетьман приходить, 14 листопада 1918 року вже утворюється Директорія. Тобто вся Українська Держава вкладається між кінцем квітня і серединою листопада одного й того самого року. Отак от, і половина питань на послідовність уже закривається.
Народ, тут дуже легко перекрутити логіку. Гетьман робив ставку на приватну власність і на порядок, а суспільство читало це як повернення панів. Запамʼятайте цю пару: заходи в економіці нібито розумні, а соціальна реакція негативна. Саме на цьому будують питання «чому впала влада гетьмана».
Друзі, тема виглядає великою, а на тестах вона тримається на кількох речах: дата 29 квітня 1918 року, назва «Українська Держава», Рада Міністрів і Хліборобський конгрес, УАН у листопаді 1918 року і приватна власність замість націоналізації. Отак от: спершу вбиваємо цей каркас, а вже потім нарощуємо деталі про університети й гімназії. Все в конспектах, народ.
Одна тема це добре, а на НМТ їх десятки, і Українська революція перевіряється щороку в кількох форматах одразу: дати, відповідність, картосхема. На курсі всю тему «Розгортання Української революції» проходять за такою самою логікою, від каркасу до деталей.
Хочете перевірити свій рівень з історії України? Запишіться на безкоштовну 60-хвилинну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN.
Дивіться також: Стародавня історія України · Розселення словʼян · Утворення Русі. Аскольд, Олег
Що таке Гетьманат Скоропадського. Гетьманат Павла Скоропадського — це Українська Держава, проголошена внаслідок державного перевороту 29 квітня 1918 року, коли Всеукраїнський хліборобський конгрес обрав гетьманом Павла Скоропадського, а німецькі війська розпустили Українську Центральну Раду.
Причини перевороту. УЦР не змогла забезпечити постачання продовольства до Німеччини і не виконувала своїх зобовʼязань; конфліктувала з консервативними колами України; не хотіла і не вміла створити регулярну українську армію; не налагодила системи державного управління; була нерішучою у соціально-економічних питаннях. Додалися складна економічна і політична ситуація, господарська криза, втрата соціальної опори і втома населення від нестабільності.
Хід перевороту. 29 квітня 1918 року в Києві зібрався Всеукраїнський хліборобський конгрес — 6432 делегати від семи українських губерній (Київської, Полтавської, Чернігівської, Подільської, Волинської, Херсонської і Харківської). Це були заможне селянство та великі землевласники, які вимагали припинити соціальні експерименти й відновити гетьманат. Гетьманом проголосили Павла Скоропадського, і це рішення підтримала православна церква. У ніч на 30 квітня 1918 року прихильники гетьмана оволоділи державними установами і розігнали УЦР, переворот схвалило німецьке командування.
Основні документи. «Грамота до всього українського народу» повідомляла про розпуск УЦР та земельних комітетів і проголошувала право приватної власності. Закон «Про тимчасовий державний устрій України» замінив назву «УНР» на «Українська Держава», а до скликання Українського Сойму влада зосереджувалася в руках гетьмана. Той самий закон гарантував права й обовʼязки козаків і громадян: захист батьківщини, сплату податків, недоторканність особи й житла, свободу пересування, непорушність приватної власності, свободу зборів, обʼєднань і слова в межах законів. За час гетьманату підготували понад 400 законодавчих актів.
Внутрішня політика. Раду Міністрів очолив Федір Лизогуб. Великі землевласники відновлювали власність на землю і майно, селянство чинило опір, відбувалися повстання. Відновили право приватної власності у промисловості. Стабілізувалися промисловість, фінанси і транспорт: запровадили конвертовану гривню, відкрили українські банки. Водночас збільшився робочий день, зростало безробіття, тривали страйки. Українська мова стала державною, але багато урядовців нею не володіли.
Зовнішня політика. Розширення міжнародних контактів, входження до Української Держави деяких етнічних земель, переговори з Кримом і Кубанню про обʼєднання з Україною. 14 листопада 1918 року гетьман видав грамоту про федеративний союз із небільшовицькою Росією, що крайнє ускладнило становище Української Держави.
Освіта, наука і культура. Відкрили українські університети в Києві та Камʼянці-Подільському, 150 державних гімназій (із 836 загалом на кінець 1918 року). У листопаді 1918 року засновано Українську академію наук за сприяння Миколи Василенка та Володимира Вернадського, який став її першим президентом. Також діяли Єврейський народний університет у Києві (з 9 червня 1918 до кінця 1920 року, викладання мовою ідиш) та приватний російський університет у Катеринославі з двома українськомовними кафедрами.
Причини падіння. Гетьман не здобув підтримки широких мас у вирішальний момент, хоча його заходи були спрямовані на позитивні зміни. Суспільство сприйняло їх негативно, а на становище держави негативно впливала залежність від Центральних держав, що зазнали поразки в Першій світовій війні.
- Шукайте маркери: Українська академія наук, Рада міністрів, Хліробський конгрес.
- Перевірте дату: подія має бути між 29 квітня і 14 листопада 1918 року.
- Перевірте, чи мова про приватну власність (гетьман) чи про націоналізацію (це не гетьман).
- Звʼяжіть персоналію з посадою: Скоропадський — гетьман, Лизогуб — уряд, Вернадський — УАН, Василенко — освіта.
❓ Часті запитання
Коли відбувся гетьманський переворот?
29 квітня 1918 року. Це обовʼязкова дата програми НМТ. У ніч на 30 квітня прихильники гетьмана оволоділи державними установами і розігнали УЦР.
Як називалася держава за Скоропадського?
Українська Держава. Назву «УНР» замінили саме нею згідно із законом «Про тимчасовий державний устрій України».
Хто очолював уряд гетьмана?
Раду Міністрів очолив Федір Лизогуб. Більшість членів уряду були зрусифікованими українцями, кілька представляли національні меншини України.
Які університети відкрили за доби гетьманату?
Київський і Камʼянець-Подільський державні українські університети. Також у Києві діяв Єврейський народний університет, а в Катеринославі відкрили приватний російський університет із двома українськомовними кафедрами.
Хто став першим президентом Української академії наук?
Володимир Вернадський. УАН заснував гетьманський уряд у листопаді 1918 року за сприяння міністра народної освіти Миколи Василенка та самого Вернадського.
Чому впала влада гетьмана Скоропадського?
Він не здобув підтримки широких мас у вирішальний момент, хоча його заходи були спрямовані на позитивні зміни. Суспільство сприйняло їх негативно, а на становище держави негативно впливала залежність від Центральних держав, що зазнали поразки в Першій світовій війні. У серпні 1918 року в Києві активізувалися сили, які виступали за відновлення УНР.