Рослини

Це той мінімум, який має «вистрілювати» з памʼяті одразу, без роздумів.

Що таке рослини і чим вони відрізняються від інших еукаріотів

Рослини відрізняються від інших еукаріотів фотоавтотрофним живленням, наявністю первинних пластид і хлорофілів a, b і d. Це і є та трійка ознак, за якою на НМТ відсіюють рослину від гриба чи тварини.

У сучасній філогенетичній системі до групи Рослини в широкому розумінні (Plantae sensu lato, або Архепластиди) відносять Глаукофітові водорості, Червоні водорості та Зелені рослини. До Зелених рослин належать Хлорофіти із зеленими водоростями та Стрептофіти, до яких входять харові водорості й вищі рослини. Спільність походження цих груп доведено секвенуванням ДНК і ознаками клітинної будови.

Хлоропласти рослин мають прокаріотичне походження. Первинний симбіоз – це поглинання еукаріотичною клітиною шляхом фагоцитозу вільноживучих ціанобактерій, які після горизонтального перенесення генів від симбіонта в ядро клітини-хазяїна еволюціонували у двомембранні первинні пластиди. Саме тому такі хлоропласти є не лише в рослин, а ще в червоних і глаукофітових водоростей.

Порівняння рослин, тварин і грибів у підручнику будують за такими рядками: геном, особливості будови клітин, тканини, органи, живлення, активний рух, основні групи. Радимо тримати цю таблицю в зошиті й дозаповнювати її щоразу, коли зʼявляється новий факт.

Чим вищі рослини відрізняються від водоростей

Вищі рослини, або Ембріофіти (Embryophyta), або наземні рослини – це група зелених рослин, пристосованих до життя на суходолі; у них наявні тканини, органи та відбувається цикл відтворення з чергуванням поколінь. До вищих рослин належать Мохоподібні та Судинні рослини, представлені групами Судинні спорові й Насіннєві.

Ембріофіти походять від прісноводних зелених водоростей, а їхніми найближчими сучасними родичами є харові водорості. Тому в них лишилися «водорослеві» ознаки: клітинні оболонки з целюлози, зануреної в матрикс із геміцелюлози й пектинів, двомембранні пластиди з хлорофілами \(a\) і \(b\), крохмаль, що відкладається про запас у вигляді зерен у стромі пластид.

Далі почалася відмінність. Умови життя на суші мінливіші й різноманітніші, ніж у воді, і це спричинило три великі зміни: появу тканин, появу вегетативних органів кореня й пагона, ускладнення циклу відтворення. На відміну від гаплоїдних предків, вищі рослини мають в онтогенезі чергування двох поколінь: гаметофіта і спорофіта. Гаметофіт продукує гаплоїдні гамети, гамети зливаються в зиготу, з неї формується багатоклітинний зародок, а згодом спорофіт; спорофіт шляхом мейозу утворює спори, з яких знову розвивається гаметофіт.

Водорості ж – це різнорідна група сланевих фотосинтезуючих організмів, тобто організмів без справжніх органів. Програма вимагає знати конкретних представників: Зелені водорості (хламідомонада, хлорела, улотрикс, спірогіра, ульва), Діатомові (пінулярія, навікула), Бурі (ламінарія, фукус, саргасум), Червоні (порфіра, філофора, кораліна), а також терміни зооспори, талом (слань) і піреноїд.

Які групи рослин потрібно знати на НМТ

Перелік груп у програмі закритий, і його варто вивчити як список, а не «в загальних рисах». Нижчі рослини: Червоні водорості, Зелені водорості, Діатомові водорості, Бурі водорості. Вищі рослини: Мохоподібні, Хвощеподібні, Плауноподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Покритонасінні.

Далі програма вимагає конкретних представників кожної групи: Мохи (політрих, маршанція, сфагнум); Плауни (селагінела, баранець звичайний, плаун булавовидний); Хвощі (хвощ польовий, хвощ лісовий); Папороті (щитник чоловічий, орляк, листовик, страусник, сальвінія); Голонасінні (гінкго дволопатеве, тис ягідний, туя, кипарис, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія дивовижна, ефедра, саговник).

Окремо тримайте родини покритонасінних, бо саме на них будують завдання на відповідності: Капустяні (грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс); Розові (суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня); Бобові (горох, квасоля, конюшина, робінія, люцерна); Пасльонові (петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець); Айстрові (соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка); Цибулеві (цибуля, часник, черемша); Лілійні (тюльпан, проліска, лілія); Злакові (кукурудза, рис, пшениця, жито, овес, очерет, пирій).

Коментар викладачки. На завданнях на відповідності шукайте ключове слово-маркер, а не переказ усієї родини. Багато білка – це Бобові, бо в них плід біб, і спортсмени їдять саме бобові. Гостра приправа з насіння й розросла брунька, яку ми їмо, – це Капустяні: капуста, гірчиця, рапс. Красиві плодово-ягідні й лікарські з ефірною олією – Розові. Алкалоїди й отруйні речовини – Пасльонові. Одне слово в умові часто вирішує всю відповідність.

Які органи рослин вимагає програма НМТ

Вегетативні органи рослини – це корінь і пагін, і за кожним з них програма закріплює свій список. По кореню: види коренів (головний, додаткові, бічні), типи кореневої системи (стрижнева, мичкувата), зони кореня, внутрішня будова в зоні кореневих волосків, видозміни (коренеплоди, бульбокорені, дихальні, опорні, чіпкі, повітряні, корені-присоски).

По пагону: основні частини (вузол, міжвузля, листкова пазуха), типи пагонів (прямостоячі, висхідні, виткі, чіпкі, повзучі, сланкі), будова бруньки (луски, конус наростання, зачаткові листки), різновиди бруньок за розташуванням (верхівкова та бічна) і за будовою (вегетативні та генеративні), видозміни підземні (кореневище, підземна стеблова бульба, цибулина, бульбоцибулина) і надземні (вуса, вусики, надземна стеблова бульба, колючки). Внутрішня будова деревʼянистого стебла: серцевина, деревина, камбій, луб, корок, серцевинні промені, річні кільця.

По листку програма перелічує зовнішню будову (основа листка, черешок, листкова пластинка, прилистки) і внутрішню (стовпчаста і губчаста основна тканина, продихи, жилки, кутикула, шкірочка), типи жилкування (паралельне, дугове, пальчасте, пірчасте, вильчасте) і листкорозміщення (почергове, супротивне, кільчасте). Тканини рослин: покривні (шкірочка, корок), провідні (судини, ситовидні трубки), основні (фотосинтезуюча, запасаюча, ендосперм, механічна), твірні (верхівкова і бічна).

Як розібратися з квіткою, плодами і суцвіттями

Будова квітки в програмі задана переліком, і саме за цим переліком складають завдання: квітконіжка, квітколоже, тичинка (пиляк, гнізда з пилком, пилкові зерна, тичинкова нитка), чашолистки (чашечка), пелюстки (віночок), оцвітина, маточка (приймочка, стовпчик, завʼязь із зародковими мішками в насінних зачатках). Квітки бувають одностатеві та двостатеві, голі, з простою та подвійною оцвітиною.

Типи суцвіть теж вивчають списком. Прості: китиця, початок, головка, кошик, щиток, зонтик, простий колос. Складні: складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик. Запилення буває самозапиленням і перехресним, а перехресне здійснюється за допомогою вітру або комах. Подвійне запліднення характерне саме для квіткових рослин.

Типи плодів: сухі – сімʼянка, зернівка, горіх, біб, коробочка, стручок, стручечок; соковиті прості – кістянка, гарбузина, ягода, померанець, яблуко; збірні – збірна кістянка, суничина; окремо стоїть супліддя. Будова насінини: шкірка з отвором, зародок із зародковим корінцем, підсімʼядольним коліном, сімʼядолею і рубчиком.