«Мойсей» – філософська поема Івана Франка 1905 року про пророка, який вивів свій народ з єгипетської неволі, але сам не ввійшов у обіцяний край. Основоположна проблема твору – формування нації.
На НМТ ця тема зʼявляється регулярно і в різних форматах: і як питання про розвʼязку твору, і як питання про літературний рід, і як завдання на впізнавання образів Азазеля та пустелі в чужій поезії. Програма НМТ вимагає знати «Мойсея» серед творів Івана Франка разом із «Захаром Беркутом» і «Чого являєшся мені у сні?..».
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Розвʼязкою твору «Мойсей» є
- А) суперечка Датана з Мойсеєм
- Б) розмова Мойсея з дітьми
- В) діалог Мойсея з Азазелем
- Г) заклик Єгошуа до походу
- Д) гнівна промова Єгови
Г. Розвʼязка - це завершення конфлікту, а конфлікт поеми закінчується тоді, коли народ знову вирушає в дорогу під проводом Єгошуа. Варіанти А і В можуть здаватися правильними через те, що це справді яскраві сцени твору, але суперечка з Датаном - розвиток дії, а діалог з Азазелем - кульмінаційне випробування пророка, а не розвʼязка.
Подорож до Італії та враження від скульптури Мікеланджело надихнули автора на написання твору
- А) «Енеїда»
- Б) «Чорна рада»
- В) «De libertate»
- Г) «Intermezzo»
- Д) «Мойсей»
Д. Творчий задум поеми зародився під час перебування Франка 1904 р. в Римі, де його вразила скульптура Мойсея роботи Мікеланджело. Це класичне «фактичне» завдання: щоб його зробити, треба знати саме історію написання твору, а не його зміст.
До ліро-епосу належать обидва твори в рядку
- А) «Мойсей»; «Енеїда»
- Б) «Заповіт»; «Ой летіла стріла»
- В) «Бджола та Шершень»; «Катерина»
- Г) «Чари ночі»; «Балада про соняшник»
- Д) «Лісова пісня»; «Кавказ»
А. Обидва твори - поеми, тобто ліро-епічні. Пастка тут у варіанті В: «Катерина» справді поема, але «Бджола та Шершень» Сковороди - байка, тому весь рядок не підходить. Ключове слово в умові - «обидва».
Прочитайте поезію Дмитра Павличка: «Моя душа в розколинах, мов скеля, / Тумани смутку сплять на дні проваль… / Не перетре піском своїм пустеля / Моєї мови голубий кришталь. / Перероста в граніт мʼяка печаль, / З путі зникає постать Азазеля…» Образи пустелі та Азазеля з поезії Дмитра Павличка згадуються також у творі
- А) «Енеїда»
- Б) «Чорна рада»
- В) «Сон»
- Г) «Мойсей»
- Д) «Кавказ»
Г. Азазель - демон пустелі з поеми Франка, глас відчаю в душі самого Мойсея. Саме це унікальне імʼя і є ключем до відповіді: жоден інший твір зі списку такого персонажа не має.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Мойсей помирає на порозі нового життя і не входить у обіцяний край саме через свою миттєву зневіру, щоб стати пересторогою тим, хто «рветься весь вік до мети і вмирає на шляху».
Неправильно. Карає за сумнів Єгова, а Азазель – демон пустелі, глас відчаю в душі самого Мойсея, який намагається підірвати його віру. Це два різні образи, і в завданнях на відповідність їх ставлять поруч саме для того, щоб їх сплутали.
Неправильно. Розвʼязкою є заклик Єгошуа до походу: народ знову вирушає в дорогу, і конфлікт завершується саме тут. Смерть провідника – це те, що пробуджує в людей віру, але не фінальна крапка сюжету.
Неправильно. Головним емоційним поштовхом до написання поеми «Мойсей» стала скульптура пророка роботи Мікеланджело Буонарроті, яку Іван Франко побачив під час поїздки до Риму в 1904 році.
Неправильно. Поема належить до ліро-епосу: на НМТ «Мойсей» стояв у рядку з «Енеїдою» саме як ліро-епічний твір. Наявність сюжету не робить твір чистим епосом.
Друзі, «Мойсей» лякає учнів обсягом, але на тесті з нього питають дуже конкретні речі: рік, історію задуму, персонажів, рід і розвʼязку. Складіть собі шпаргалочку з пʼяти імен (Мойсей, Азазель, Авірон, Датан, Єгошуа) і одним словом підпишіть біля кожного, що він робить. Це не конспект, це шпаргалка, і саме вона рятує на тесті. І памʼятайте: тема така, яку треба постійно повторювати.
Сюжет поеми – сорок років мандрів гебреїв пустелею і конфлікт пророка з народом, який зневірився. Народ уже не слухає Мойсея: «Ті слова про обіцяний край / Для їх слуху – се казка; / Мʼясо стад їх, і масло, і сир – / Се найвищая ласка». Верховодять Авірон і Датан, які на пророцькі слова відповідають «Наші кози голодні!», а на поклик у похід «Наші коні не куті».
Народ проганяє Мойсея. Датан проводить на зборі ухвалу проти того, «хто пророка із себе вдає», а потім закликає закидати пророка камінням, проте ніхто не наважується це зробити. Юрба виганяє Мойсея з табору, і він підкоряється: прощається з народом і йде в степ.
У другій частині поеми (пісні XII-XVIII) Мойсей по-філософськи осмислює свою сорокарічну місію духовного провідника і шукає причини поразки, насамперед у собі. Демон пустелі Азазель, який є гласом відчаю в душі самого Мойсея, провокує його на мить зневіритися і засумніватися в мудрості Бога: «Одурив нас Єгова».
У третій частині (пісня XIX) настає розплата за сумніви. З бурі до Мойсея обізвався Господь і відкрив свою логіку: він вів гебреїв таким довгим і тяжким шляхом, щоб вони зміцніли духом, навчилися бути господарями земних скарбів, а не їхніми рабами. Обіцяний край уже близько, але Мойсей через свою навіть миттєву зневіру не ввійде в нього. Він помре на порозі нового життя, щоб стати пересторогою тим, хто «рветься весь вік до мети і вмирає на шляху».
Частина четверта (пісня XX) показує, що сорокарічна праця Мойсея не минула даремно. Муки сумління, викликані смертю провідника, знову пробуджують у людей віру, самосвідомість і прагнення йти до заповіданої мети. Гебреї страчують Авірона й Датана, зʼявляється новий провідник Єгошуа, і під його проводом народ знову вирушає в дорогу.
Мойсей постає в поемі як істинний духовний провідник, який цілком присвятив своє життя рідному народу. Він вів євреїв крізь пустелю стільки років, щоб вони позбулися рабської психології, сформованої в єгипетській неволі.
В образі Мойсея чимало рис вдачі самого автора, передусім розуміння місії духовного вождя: «Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав / У незломнім завзяттю, – / Підеш ти у мандрівку століть / З мого духа печаттю». Так схвильовано звучать слова прощання Мойсея і водночас Франка зі своїм народом.
Портрет пророка поданий промовисто: «Хоч літа його гнуть у каблук / Із турботами в парі, / Та в очах його все щось горить, / Мов дві блискавки в хмарі». «Горді два жмутки» волосся – це два промені світла, які мав біблійний пророк; у Мікеланджело вони зображені у вигляді двох пасем волосся над лобом. Франків Мойсей, як і герой Мікеланджело, – постать мужня, багата на внутрішню силу й духовну велич.
Внутрішній світ Мойсея найкраще розкривається у вигнанні: на самоті в болісних роздумах він спочатку утверджується у вірі, а потім зневіряється, піддавшись спокусі демона Азазеля. Молитву Мойсея на горі під табором поет зобразив, використавши тінь як художній образ: силует проводиря видається гігантським, сонце створює ефект вознесіння, а коли світило сідає, величезна тінь пророка знову покриває людей.
Цю тему розбирають на курсі підготовки до НМТ з української мови та літератури.
- Автор і рік: Іван Франко, поема «Мойсей», 1905 рік.
- Літературний рід: ліро-епос (поема). На НМТ «Мойсей» стояв у парі з «Енеїдою» саме як ліро-епічний твір.
- Поштовх до написання: Революція 1905 р. в Російській імперії; творчий задум зародився 1904 р. в Римі, коли поета вразила скульптура Мойсея роботи Мікеланджело Буонарроті початку XVI ст.
- Основна проблема: формування нації; в основі сюжету – біблійна історія про старозавітного пророка, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі.
- Головні образи: Мойсей (пророк і духовний провідник), Азазель (демон пустелі, глас відчаю в душі самого Мойсея), Авірон і Датан (лжепровідники), Єгова (Бог), Єгошуа («князь конюхів», новий провідник).
- Розвʼязка: заклик Єгошуа до походу.
- Оцінки критиків: О. Білецький назвав поему «нерукотворним памʼятником українській та світовій літературі», Ю. Шерех – другим «заповітом» української літератури.
❓ Часті запитання
У якому році Франко написав поему «Мойсей»?
У 1905 році. У поемі реалізувалися найважливіші політичні, філософські, етичні й естетичні погляди автора.
Що стало поштовхом до написання «Мойсея»?
Поштовхом стала Революція 1905 р. в Російській імперії, а творчий задум зародився ще 1904 р. в Римі, коли поета вразила скульптура Мойсея роботи Мікеланджело Буонарроті.
Хто такий Азазель у поемі «Мойсей»?
Азазель – це демон пустелі, глас відчаю в душі самого Мойсея. Він провокує пророка на мить зневіритися і засумніватися в мудрості Бога: «Одурив нас Єгова».
Чому Мойсей не ввійшов до обіцяного краю?
Через свою навіть миттєву зневіру. Він помирає на порозі нового життя, щоб стати пересторогою тим, хто «рветься весь вік до мети і вмирає на шляху».
Хто такий Єгошуа і яка його роль?
Єгошуа – «князь конюхів», новий провідник, гідний Мойсея, який зʼявляється після смерті пророка. Під його проводом народ знову вирушає в дорогу, і саме заклик Єгошуа до походу є розвʼязкою твору.
Як критики оцінили поему «Мойсей»?
Академік О. Білецький назвав поему «нерукотворним памʼятником українській та світовій літературі», а Ю. Шерех – другим «заповітом» української літератури.
З якими ще творами «Мойсей» перегукується у програмі?
З драматичним етюдом Олександра Олеся «По дорозі в Казку»: обидва твори порушують тему «народ і провідник на шляху до мети», і в обох герой не потрапляє до омріяного краю (аналогом Казки у Франка є земля Ханаан). Різниця в тому, що Мойсей є провідником волі Єгови, а герой Олеся цілком самостійний і демона-спокусника поряд не має. Цей твір і решту програмових текстів розбирають на курсах підготовки до НМТ у KEVIN.