Математика Алгебра Складність: Легко

Степінь з цілим показником: формули і завдання НМТ

Коротко

Степінь з цілим показником — це вираз \(a^n\), де основа \(a\) — дійсне число, а показник \(n\) — ціле число: додатне, від’ємне або нуль. При натуральному \(n\) це добуток \(n\) однакових множників, при \(a \ne 0\) маємо \(a^0 = 1\) і \(a^{-n} = \dfrac{1}{a^n}\). Тобто від’ємний показник не робить число від’ємним — він перевертає дріб. Ось саме на цьому місці друзі спотикаються найчастіше.

Нижче: усі формули й властивості степеня з цілим показником, пояснення, звідки береться від’ємний і нульовий показник, покроковий алгоритм спрощення степеневих виразів, стандартний вигляд числа \(a \cdot 10^{n}\), чотири розбори завдань НМТ, типові помилки учнів, основні терміни теми та відповіді на поширені запитання.

🔑 Ключові формули

ОЗНАЧЕННЯ СТЕПЕНЯ

\(a^n = \underbrace{a \cdot a \cdot \ldots \cdot a}_{n \text{ разів}}\)

\(a^0 = 1\), де \(a \ne 0\)

\(a^{-n} = \dfrac{1}{a^n}\), де \(a \ne 0\)

Тут \(a\) — основа степеня, \(n\) — показник. Вираз \(0^0\) не визначений. Від'ємний показник означає перехід до оберненого числа, а не до від'ємного.
ДІЇ ЗІ СТЕПЕНЯМИ ОДНАКОВОЇ ОСНОВИ

\(a^m \cdot a^n = a^{m+n}\)

\(\dfrac{a^m}{a^n} = a^{m-n}\)

\(\left(a^m\right)^n = a^{mn}\)

При множенні показники додаються, при діленні віднімаються, при піднесенні степеня до степеня — перемножуються. Правила однакові для додатних, від'ємних і нульового показника.
СТЕПІНЬ ДОБУТКУ ТА ЧАСТКИ

\((ab)^n = a^n b^n\)

\(\left(\dfrac{a}{b}\right)^n = \dfrac{a^n}{b^n}\), де \(b \ne 0\)

\(\left(\dfrac{a}{b}\right)^{-n} = \left(\dfrac{b}{a}\right)^{n} = \dfrac{b^n}{a^n}\)

\(1^n = 1\)

Дріб у від'ємному степені просто перевертається, а показник стає додатним. Це один рух, а не три дії.
ПЕРЕКИДАННЯ ЧЕРЕЗ ДРОБОВУ РИСКУ

\(\dfrac{1}{a^{-n}} = a^{n}\)

\(\dfrac{x^{-2}}{y^{-3}} = \dfrac{y^3}{x^2}\)

Щоб позбутися від'ємного показника, достатньо перекинути множник через дробову риску — знак показника зміниться на протилежний.
ЗНАК СТЕПЕНЯ

Якщо \(a \lt 0\), то \(a^n \gt 0\) при парному \(n\)

Якщо \(a \lt 0\), то \(a^n \lt 0\) при непарному \(n\)

\(\left(-a\right)^{n} \ne -a^{n}\)

Знак результату залежить тільки від знака основи і парності показника, а не від знака самого показника. Немає дужок — мінус не входить в основу.
СТАНДАРТНИЙ ВИГЛЯД ЧИСЛА

\(a \cdot 10^{n}\), де \(1 \le a \lt 10\), \(n\) — ціле

\(0{,}00047 = 4{,}7 \cdot 10^{-4}\)

\(320000 = 3{,}2 \cdot 10^{5}\)

\(\left(2 \cdot 10^{-3}\right) \cdot \left(4 \cdot 10^{5}\right) = 8 \cdot 10^{2}\)

Число менше одиниці — показник від'ємний; число більше десяти — показник додатний. Дії зі стандартним виглядом зводяться до властивостей степеня: числа множимо окремо, показники додаємо окремо.

Як розв'язувати — покроковий метод

  1. 1 Крок 1. Розкладіть числа на однакову основу

    Побачили \(4\), \(8\), \(16\), \(32\) — одразу пишете \(2^2\), \(2^3\), \(2^4\), \(2^5\). Побачили \(9\), \(27\), \(81\) — це \(3^2\), \(3^3\), \(3^4\). Без цього кроку вираз просто не збереться.

  2. 2 Крок 2. Розкрийте степінь степеня

    Працює \(\left(a^m\right)^n = a^{mn}\), показники перемножуються, не додаються.

  3. 3 Крок 3. Зберіть множники з однаковою основою

    Верх додаємо, низ віднімаємо: \(a^m \cdot a^n = a^{m+n}\), \(\dfrac{a^m}{a^n} = a^{m-n}\).

  4. 4 Крок 4. Приберіть від'ємні показники

    Те, що лишилось з мінусом угорі, переносите вниз, і навпаки. Тобто \(\dfrac{1}{a^{-n}} = a^{n}\).

  5. 5 Крок 5. Порахуйте числове значення

    Якщо в умові дано значення змінних, підставляєте тільки тепер, у вже спрощений вираз, а не на початку. Дуже часто учень бачить умову «знайдіть значення виразу при \(x = 2\)» і одразу підставляє двійку в громіздкий дріб. Далі йде арифметичне пекло. А якщо спочатку спростити, то підставляти доведеться в один короткий вираз. Різниця в часі на тесті колосальна.

📝 Розбір реальних завдань НМТ

Приклад 1 Тренувальне завдання НМТ

Обчисліть значення виразу \(\left(\dfrac{1}{3}\right)^{-2} + 5^{0} – 2^{-3} \cdot 16\).

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки
Приклад 2 Тренувальне завдання НМТ

Спростіть вираз \(\dfrac{a^{-3} \cdot b^{5}}{a^{-5} \cdot b^{2}}\) і знайдіть його значення при \(a = 2\), \(b = 3\).

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки
Приклад 3 Тренувальне завдання НМТ

Обчисліть \(\dfrac{27^{2} \cdot 3^{-5}}{9^{-1}}\).

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки
Приклад 4 Тренувальне завдання НМТ

Установіть відповідність між виразом і його значенням. Треба порахувати чотири вирази: \(\left(-2\right)^{-2}\), \(-2^{-2}\), \(\left(-2\right)^{-3}\) і \(\left(\dfrac{2}{5}\right)^{-1}\).

💭 Спробуйте розв'язати самостійно, потім відкрийте розв'язання для перевірки

⚠️ Типові помилки учнів

Вважати, що від'ємний показник дає від'ємне число

Учень бачить (2^{-3}) і пише (-8). Це найпопулярніший варіант, і він дає нуль балів навіть тоді, коли решта завдання зроблена правильно. Правильно: (2^{-3} = dfrac{1}{2^{3}} = dfrac{1}{8}), число додатне. Знак результату залежить тільки від знака основи і парності показника, а не від знака самого показника. Спосіб перевірити себе за секунду: якщо основа додатна, результат завжди додатний, хоч який там показник.

Втрачати дужки при відніманні від'ємного показника

У виразі (dfrac{a^{-3}}{a^{-5}}) пишуть (a^{-3-5} = a^{-8}) замість (a^{-3-(-5)} = a^{2}). Це не незнання правила, це втрата дужки. Тому раджу механічний прийом: коли ви віднімаєте показник, спочатку перепишіть його в дужках, і тільки потім розкривайте. Дві зайві дужки коштують вам одну секунду, а виправлення відповіді коштує балів.

Плутати (left(-aright)^{n}) і (-a^{n})

Вирази (left(-3right)^{2} = 9) і (-3^{2} = -9) різні, бо в другому випадку піднімається до квадрата лише трійка, а мінус лишається зовні. На діагностиках це плутають частіше за все, коли завдання йде в загальному потоці і людина поспішає. Правило-опора: степінь стосується тільки того, що стоїть безпосередньо під показником. Немає дужок, значить мінус не входить в основу.

Додавати показники при піднесенні степеня до степеня

Пишуть (left(3^{2}right)^{4} = 3^{6}) замість (3^{8}). Плутанина між (a^{m} cdot a^{n} = a^{m+n}) і (left(a^{m}right)^{n} = a^{mn}). Найшвидше це перевірити на маленьких числах: (left(2^{2}right)^{3}) — це (4^{3} = 64), а (2^{6} = 64), збігається, отже показники множаться. Якби додавалися, вийшло б (2^{5} = 32), і перевірка одразу показала б неправду. Такий самоконтроль на дрібних числах займає п'ять секунд і рятує в стресі.

💡 З практики Анастасії

Дивіться, я на діагностиках бачу одну й ту саму картину: учень нормально множить \(2^3 \cdot 2^4\), а на \(2^{-3} \cdot 2^{4}\) вже завмирає. Хоча правило те саме, просто показник з мінусом. Розберемо це так, щоб ви один раз зрозуміли і більше не поверталися.

Метод спрощення я даю всім своїм учням в одному й тому самому вигляді: спочатку однакові основи, потім дії з показниками, і лише в кінці позбуваємось мінусів. Останній крок підкреслюю окремо — підставляти числа треба у вже спрощений вираз, а не на початку.

За 6 років роботи я помітила одну річ: помилки в цій темі майже ніколи не від нерозуміння. Вони від швидкості. Тому на курсі ми відпрацьовуємо не саму формулу, а звичку робити один додатковий контрольний рух: перевірити знак, перевірити дужку. Одна тема це добре, а на НМТ таких дрібних пасток десятки, і в блоці Дійсні числа вони йдуть підряд.

Хочете перевірити свій рівень з математики? Запишіться на безкоштовну 60-хвилинну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN.

Записатися на діагностику

Дивіться також: Дійсні числа: види чисел, порівняння і дії з ними · Корінь n-го степеня і його властивості · Формули скороченого множення · Показникові рівняння і нерівності

📖 Міні-теорія

Означення. Степінь з цілим показником — це вираз \(a^n\), де основа \(a\) — дійсне число, а показник \(n\) — ціле число: додатне, від’ємне або нуль. При натуральному \(n\) записується \(a^n = \underbrace{a \cdot a \cdot \ldots \cdot a}_{n \text{ разів}}\), при \(a \ne 0\) маємо \(a^0 = 1\) і \(a^{-n} = \dfrac{1}{a^n}\).

Чому це важливо на НМТ. Програма зовнішнього оцінювання з математики прямо вимагає знати означення степеня з натуральним, цілим та раціональним показниками і їх властивості, і вміти перетворювати степеневі вирази та знаходити їх числове значення за заданих значень змінних. Тобто це не окрема екзотична тема, а базовий інструмент. Степінь з цілим показником живе всередині завдань на дії з дійсними числами, на спрощення виразів, на показникові рівняння і нерівності, на стандартний вигляд числа. Якщо тут дірка, вона потім витікає у половину алгебри.

Що таке від’ємний показник і чому це не мінус. Степінь з від’ємним показником — це обернене число до відповідного додатного степеня: \(a^{-n} = \dfrac{1}{a^n}\). Знак мінус у показнику стосується не значення виразу, а того, що ми йдемо в знаменник. Наприклад, \(2^{-3} = \dfrac{1}{2^3} = \dfrac{1}{8}\), і це додатне число, а не \(-8\).

Звідки береться таке означення. Візьмемо властивість частки \(\dfrac{a^m}{a^n} = a^{m-n}\) і подивимось, що буде, коли показник знизу більший. Порахуємо \(\dfrac{2^2}{2^5}\) двома способами. Прямо: \(\dfrac{4}{32} = \dfrac{1}{8}\). За властивістю: \(2^{2-5} = 2^{-3}\). Щоб обидва результати збігалися, ми зобов’язані вважати, що \(2^{-3} = \dfrac{1}{8}\). Тобто від’ємний показник не хтось вигадав із примхи, він єдиний можливий варіант, за якого старі правила не ламаються.

Так само і з нулем. \(\dfrac{2^3}{2^3} = 1\), а за властивістю це \(2^{3-3} = 2^0\). Отже \(2^0 = 1\). Я завжди на уроці показую саме цей ланцюжок, бо після нього питання «а чому в нульовому степені одиниця» просто зникає. Ви це виводите самі за півхвилини.

Корисна опора. Щоб позбутися від’ємного показника, достатньо перекинути множник через дробову риску і знак показника зміниться на протилежний. Тобто \(\dfrac{1}{a^{-n}} = a^{n}\), а \(\dfrac{x^{-2}}{y^{-3}} = \dfrac{y^3}{x^2}\). Це один рух, а не три дії.

Універсальність властивостей. Усі властивості множення і ділення степенів працюють однаково і для додатних, і для від’ємних, і для нульового показника. Це і є головна цінність розширення поняття степеня. Правила не змінюються, змінюється тільки те, які числа ви маєте право підставити замість \(m\) і \(n\). Скрізь вважаємо, що основи не дорівнюють нулю там, де показник від’ємний або нульовий.

Стандартний вигляд числа. Це запис \(a \cdot 10^{n}\), де \(1 \le a \lt 10\), а \(n\) — ціле число. Саме тут від’ємний показник працює щодня: маленькі числа записують через від’ємний степінь десятки, великі через додатний. Наприклад, \(0{,}00047 = 4{,}7 \cdot 10^{-4}\), бо кому треба перенести на чотири позиції вправо. І навпаки, \(320000 = 3{,}2 \cdot 10^{5}\), бо кома переїхала на п’ять позицій вліво. Просте правило-опора: число менше одиниці, показник від’ємний; число більше десяти, показник додатний. Якщо ви після запису подивилися на показник і він суперечить цьому правилу, ви десь помилилися зі знаком. Дії зі стандартним виглядом теж зводяться до властивостей степеня: щоб перемножити \(\left(2 \cdot 10^{-3}\right) \cdot \left(4 \cdot 10^{5}\right)\), окремо множимо числа \(2 \cdot 4 = 8\), окремо додаємо показники \(-3 + 5 = 2\), отримуємо \(8 \cdot 10^{2}\).

Основні терміни теми. Основа степеня — це число або вираз, який множимо сам на себе; у записі \(a^{n}\) основою є \(a\). Показник степеня — це число, яке вказує, скільки разів основа береться множником; у записі \(a^{n}\) показником є \(n\), і для степеня з цілим показником \(n\) може бути натуральним, нулем або цілим від’ємним. Обернене число — це число, добуток якого з даним дорівнює одиниці; для \(a \ne 0\) оберненим є \(\dfrac{1}{a}\), тобто \(a^{-1}\), і саме через оберненість задається від’ємний показник. Стандартний вигляд числа — це запис \(a \cdot 10^{n}\), де \(1 \le a \lt 10\), а \(n\) ціле; використовується для дуже великих і дуже малих чисел.

🗝 Шпаргалка по темі «Алгебра»
Ключові формули та правила, які виручать на НМТ
Головні правила степеня з цілим показником
  1. Означення натурального степеня: \(a^n = a \cdot a \cdot \ldots \cdot a\), множників рівно \(n\).
  2. Нульовий степінь: \(a^0 = 1\), де \(a \ne 0\); вираз \(0^0\) не визначений.
  3. Від’ємний показник: \(a^{-n} = \dfrac{1}{a^n}\), де \(a \ne 0\).
  4. Дріб у від’ємному степені: \(\left(\dfrac{a}{b}\right)^{-n} = \dfrac{b^n}{a^n}\).
  5. Добуток: \(a^m \cdot a^n = a^{m+n}\).
  6. Частка: \(\dfrac{a^m}{a^n} = a^{m-n}\).
  7. Степінь степеня: \(\left(a^m\right)^n = a^{mn}\).
  8. Степінь добутку: \((ab)^n = a^n b^n\).
  9. Степінь частки: \(\left(\dfrac{a}{b}\right)^n = \dfrac{a^n}{b^n}\), де \(b \ne 0\).
  10. Одиниця в будь-якому степені: \(1^n = 1\).
  11. Знак: при \(a \lt 0\) маємо \(a^n \gt 0\) для парного \(n\) і \(a^n \lt 0\) для непарного \(n\).
Алгоритм спрощення степеневого виразу
  1. Розкладіть числа на однакову основу.
  2. Розкрийте степінь степеня: показники перемножуються.
  3. Зберіть множники з однаковою основою: верх додаємо, низ віднімаємо.
  4. Приберіть від’ємні показники перекиданням через дробову риску.
  5. Тільки тепер підставте числові значення змінних.
Числа, які треба знати напам'ять
  1. Двійка: \(4 = 2^{2}\), \(8 = 2^{3}\), \(16 = 2^{4}\), \(32 = 2^{5}\), \(64 = 2^{6}\), \(128 = 2^{7}\).
  2. Трійка: \(9 = 3^{2}\), \(27 = 3^{3}\), \(81 = 3^{4}\).
  3. П’ятірка: \(25 = 5^{2}\), \(125 = 5^{3}\).

❓ Часті запитання

Чому будь-яке число в нульовому степені дорівнює одиниці

Бо цього вимагає властивість ділення степенів. Візьміть \(\dfrac{a^{n}}{a^{n}}\). З одного боку це одиниця, бо ділимо однакові числа. З іншого боку за правилом це \(a^{n-n} = a^{0}\). Отже \(a^{0} = 1\) при \(a \ne 0\). Виняток лише один: вираз \(0^{0}\) не визначений, бо для нуля ділення на самого себе не працює.

Скільки буде 2 в мінус першому степені

\(2^{-1} = \dfrac{1}{2} = 0{,}5\). Показник \(-1\) означає просто обернене число. Так само \(5^{-1} = 0{,}2\), а \(\left(\dfrac{3}{4}\right)^{-1} = \dfrac{4}{3}\). Це найшвидший випадок з усієї теми: перевернули і готово.

Чи може основа степеня з від'ємним показником дорівнювати нулю

Ні. Запис \(0^{-n}\) не має змісту, бо за означенням це \(\dfrac{1}{0^{n}}\), тобто ділення на нуль. Тому в усіх завданнях на область допустимих значень степеневого виразу з від’ємним показником основа обов’язково не дорівнює нулю. Це часто і є ключ до завдань на ОДЗ.

Як звести числа 4, 8, 16, 32 до однієї основи

Усі вони степені двійки: \(4 = 2^{2}\), \(8 = 2^{3}\), \(16 = 2^{4}\), \(32 = 2^{5}\), а також \(64 = 2^{6}\), \(128 = 2^{7}\). Для трійки: \(9 = 3^{2}\), \(27 = 3^{3}\), \(81 = 3^{4}\). Для п’ятірки: \(25 = 5^{2}\), \(125 = 5^{3}\). Раджу вивчити цей набір напам’ять до автоматизму, він потім працює і в показникових рівняннях, і в логарифмах.

Чим степінь з цілим показником відрізняється від степеня з раціональним

Цілий показник це натуральне число, нуль або від’ємне ціле, і такий степінь виражається через множення і ділення. Раціональний показник це дріб, і він уже пов’язаний з коренем: \(a^{\frac{m}{n}} = \sqrt[n]{a^{m}}\). Програма НМТ вимагає обидва означення, але цілий показник вивчають першим, бо всі властивості раціонального степеня успадковані саме звідси.

Чи можна множити степені з різними основами

Правило \(a^{m} \cdot a^{n} = a^{m+n}\) працює тільки при однакових основах. Якщо основи різні, але показники однакові, використовуйте інше правило: \(a^{n} \cdot b^{n} = (ab)^{n}\). Наприклад, \(2^{5} \cdot 5^{5} = 10^{5} = 100000\). А от \(2^{3} \cdot 3^{2}\) згорнути в один степінь не вийде, тут просто рахуємо: \(8 \cdot 9 = 72\).

Готуєшся до НМТ з Математика?
Запишіться на безкоштовну 60-хвилинну онлайн-зустріч з діагностом — визначимо ваш рівень і складемо план підготовки.
Залишити заявку
Без спаму. Відповімо протягом 2 годин.