Суцільна колективізація – це політика насильницького перетворення сільського господарства наприкінці 1920-х та у 1930-х роках на основі розкуркулювання і суцільного насадження колгоспів з усуспільненням значної частини селянської власності. Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті роки, складова колективізації.
Тема трапляється в НМТ регулярно: у завданнях 2025 і 2026 років вона є і в тестових питаннях на характеристику процесу, і в питаннях на мету політики, і у відповідностях за плакатами. Тому тут важливо тримати в голові не «настрій епохи», а сухі маркери: примус, колгосп, розкуркулення, МТС, паспортна система.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
З якою метою радянська влада проводила колективізацію?
А) Встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства
Б) Подолання продовольчої кризи в країні
В) Зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва
Г) Допомога держави процесу колгоспного будівництва
А. Колективізація була шляхом до одержавлення економіки і способом забрати ресурси села на потреби промисловості. Варіанти Б, В і Г списані з радянської пропаганди: вони описують те, чим владі вигідно було назвати цю політику, а не її мету.
Що було характерним для процесу колективізації в УСРР?
А) масовий добровільний вступ селян до колгоспів
Б) проведення кампанії з розкуркулювання заможного селянства
В) ліквідація системи державної хлібозаготівлі
Г) розширення мережі машинно-тракторних станцій
Д) державне стимулювання приватних присадибних господарств
Е) запровадження внутрішніх паспортів для населення міст і новобудов
Ж) майнове розшарування колгоспного селянства
Б, Г, Е. Розкуркулювання було складовою колективізації, МТС створювали для обслуговування колгоспів і посилення впливу держави на село, а внутрішні паспорти запровадили після голоду 1932-1933 років. Варіант А привертає увагу тим, що так писала офіційна пропаганда, але вступ був примусовим. Варіант Д суперечить самій логіці усуспільнення.
Які заходи здійснювало радянське керівництво задля реалізації політики «воєнного комунізму» та суцільної колективізації на українських землях?
А) впровадження політичної багатопартійності
Б) розширення заходів політики коренізації
В) реалізація нової економічної політики (НЕПу)
Г) насильницькі методи
Г. У самому визначенні суцільної колективізації закладено насильницьке перетворення сільського господарства, тому інші варіанти відпадають одразу: багатопартійність тоталітарний режим ліквідував, коренізація і НЕП - це зовсім інші напрями політики.
Утвердження в Українській СРР колгоспно-радгоспної системи господарювання, багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села – це наслідки здійснення політики
А) «воєнного комунізму»
Б) суцільної колективізації
В) нової економічної політики
Г) «коренізації»
Б. За ключем утвердження колгоспно-радгоспної системи, багатомільйонні демографічні втрати й підрив продуктивних сил села - це наслідки суцільної колективізації, тобто саме нашої теми. Опорні слова умови тут «колгоспно-радгоспної системи» і «продуктивних сил села». «Воєнний комунізм», нова економічна політика і «коренізація» в цьому завданні - хибні варіанти.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Суцільна колективізація за визначенням була політикою насильницького перетворення сільського господарства, а таких темпів досягали лише через примус, тому на село й направили «двадцятипʼятитисячників».
Неправильно. Формально кампанію спрямували проти найзаможніших, а на практиці вона вилилась у репресії проти значної кількості середняків, які в Україні становили \(\dfrac{2}{3}\) селянства.
Неправильно. Під час утворення колгоспу усуспільнювалися земля, інвентар і робоча худоба, а присадибна ділянка, птиця, дрібна худоба й корови залишалися у власності селян, хоча права на усуспільнене майно селянство фактично втратило.
Неправильно. Колгосп – форма колективного ведення господарства, а радгосп – державне сільськогосподарське підприємство.
Неправильно. Паспортну систему з фіксацією місця проживання для міських жителів запровадили внаслідок голоду 1932-1933 років, і саме вона обмежила селянам можливість тікати до міст.
Найчастіше цю тему завалюють не через незнання дат, а через варіанти-приманки, написані мовою радянської пропаганди: «допомога держави», «добровільний вступ», «зміцнення матеріально-технічної бази». Тримайте в голові просту логіку: у селян забирали, а не давали. Зафіксуйте цю рамку, і половина завдань розділу читається з першого погляду.
Колективізацію проводили, щоб встановити державний контроль над сільськогосподарським виробництвом і використати його ресурси для модернізації всього господарства. Селянин-власник мало залежав від державних структур, а сталінський план колективізації був не лише способом забезпечити міста й армію продовольством, а промисловість – сировиною і робочою силою, але й шляхом до повного одержавлення економіки.
Перший пʼятирічний план передбачав обʼєднати в колгоспи 30% селянських господарств України. Однак уже в листопаді 1929 року на пленумі ЦК ВКП(б) ухвалили рішення про суцільну прискорену колективізацію. Резолюція пленуму «Про сільське господарство України і про роботу на селі» передбачала в Україні найвищі темпи колективізації з усіх союзних республік: її слід було завершити восени 1931 – навесні 1932 року.
Розуміючи, що такі темпи можливі лише через примус, на село направили «двадцятипʼятитисячників»: робітників-комуністів великих промислових підприємств, комсомольців, молодших командирів Червоної армії.
Розкуркулення означало експропріацію селянських господарств і було важливим елементом колективізації, а фактично – розселянюванням села. Формально кампанію спрямували проти найзаможніших селян, яких називали куркулями, але на практиці вона вилилась у репресії проти значної кількості середняків, а вони становили в Україні \(\dfrac{2}{3}\) селянства.
Разом з розкуркуленням держава підсилювала контроль над селом іншими інструментами. Колгоспи і радгоспи оснащувалися технікою, було створено мережу машинно-тракторних станцій (МТС) для виробничо-технічного обслуговування та посилення впливу держави на село. Після голоду 1932-1933 років влада запровадила систему внутрішніх паспортів із фіксацією місця проживання для міських жителів, що значно обмежило можливості селян перебиратися до міст, рятуючись від колективізації та репресій.
Схожими методами колективізацію проводили пізніше і на західноукраїнських землях: примус, шантаж, залякування, провокації, заслання до Сибіру. Спершу удару завдали по заможних господарствах: їм збільшили на 50% норми обовʼязкових поставок продукції, скоротили строки здавання, скасували будь-які пільги.
Опір селянства став прямим наслідком примусу: у низці місць спалахнули повстання, учасниками яких були майже 1 млн селян, а найбільшим стало Павлоградське. Ці повстання довелося придушувати регулярними частинами Червоної армії із застосуванням артилерії, і вони не вщухали до 1932 року. Україна стала головним центром опору колективізації.
Селяни масово продавали або забивали худобу, нищили інвентар: протягом 1928-1932 років поголівʼя худоби в Україні скоротилося наполовину. У результаті опору суцільна колективізація в УСРР була зірвана.
Сталін вирішив відступити. У статті «Запаморочення від успіхів» він назвав «перегином» факти, коли колгоспникам не залишали присадибної ділянки, і відповідальність поклав на місцеву владу. 14 березня 1930 року опублікували постанову ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі»: місцевим партійним організаціям пропонували відмовитися від адміністративного тиску на селянство. Було надруковано Примірний статут сільськогосподарської артілі, який давав колгоспникам право мати корову, дрібну худобу, присадибну ділянку. Почався масовий вихід із колгоспів, але вже з наступного року суцільна колективізація розгорнулася з новою силою.
Коментар викладачки. Ось цей «відступ» 1930 року – улюблена пастка НМТ. Виглядає як помʼякшення курсу, а насправді це пауза на один рік. Запамʼятайте звʼязку: зірвана колективізація, стаття «Запаморочення від успіхів», статут артілі, а далі все з новою силою.
Голодомор 1932-1933 років остаточно зламав опір селян колгоспно-феодальній системі, суттєво підірвав сили в відстоюванні національних прав і супроводжувався переселенням до України селян з Росії та інших територій. Села, які не виконували планів, потрапляли під дію «чорних дошок», запроваджених надзвичайною комісією на чолі з В. Молотовим.
Значні економічні ресурси села кинули на розвиток важкої промисловості. Переважно аграрний характер економіки України відійшов в історію, зʼявилися нові промислові центри, міське населення становило тепер третину мешканців України. Водночас структура економіки практично не змінилася, і Україна залишалася придатком імперського центру.
Змінилася й соціальна структура населення: зникли приватні підприємці та заможні селяни, помітно зросла кількість робітників та інтелігенції, майже всіх селян після колективізації називали колгоспниками. Життєвий рівень населення республіки у 1929-1939 роках під впливом індустріалізації й колективізації загалом знизився.
Колективізацію на НМТ майже не питають окремо: вона йде в одному ланцюжку з Голодомором, індустріалізацією і репресіями 1930-х. Саме такими блоками побудована онлайн-підготовка до НМТ з історії України.
Найкраще ця тема закріплюється в парі з рештою розділу про сталінський тоталітарний режим: колективізація, індустріалізація і масові репресії питаються на НМТ у звʼязці, а не окремо. Одна тема – це добре, а на НМТ їх десятки, і на курсі ви проходите весь період за однією логікою.
Хочете план підготовки з історії України під ваш рівень? Залиште імʼя і телефон, і ми передзвонимо.
Дивіться також:
Стародавня історія України · Розселення словʼян · Утворення Русі. Аскольд, Олег
Авторка: Вікторія Дяків, викладачка історії України в KEVIN. КНУ + ТНПУ, магістратура | 7 років досвіду | 3 255 учнів | середній бал учнів 187+
- Суцільна колективізація – політика насильницького перетворення сільського господарства наприкінці 1920-х та у 1930-х роках на основі розкуркулювання і суцільного насадження колективних форм господарства з усуспільненням значної частини селянської власності.
- Колгосп – форма колективного ведення господарства, що поширилася в СРСР після колективізації. Під час утворення колгоспу усуспільнювалися земля, інвентар, робоча худоба; у власності селян залишалися лише присадибна ділянка, птиця, дрібна худоба, корови.
- Радгосп – державне сільськогосподарське підприємство.
- Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті роки. Формально спрямована проти найзаможніших селян, на практиці вилилась у репресії проти значної кількості середняків, які в Україні становили \(\dfrac{2}{3}\) селянства.
- Куркулі – так на той час називали заможних селян.
- Дата-опора: 1929 рік – початок насильницької колективізації; 1932-1933 роки – Голодомор в Україні, геноцид Українського народу.
- Мета політики: встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства.
❓ Часті запитання
Що таке суцільна колективізація простими словами
Це примусове перетворення селянських господарств на колективні, з усуспільненням значної частини селянської власності і з розкуркулюванням заможних селян. Слово-маркер у визначенні – насильницьке.
Який рік вважають початком насильницької колективізації
1929 рік. Саме цю дату програма НМТ подає як початок насильницької колективізації, а в листопаді 1929 року пленум ЦК ВКП(б) ухвалив рішення про суцільну прискорену колективізацію.
Хто такі куркулі і що означає слово «розкуркулення»
Куркулями на той час називали заможних селян, а розкуркулення – це кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті роки як складова насильницької колективізації.
Чим колгосп відрізняється від радгоспу
Колгосп – це форма колективного ведення господарства, поширена в СРСР після колективізації, а радгосп – державне сільськогосподарське підприємство.
Навіщо створювали машинно-тракторні станції
МТС створювали для виробничо-технічного обслуговування колгоспів і радгоспів та для посилення впливу держави на село. У завданнях НМТ розширення мережі МТС – одна з правильних характеристик колективізації.
Які поняття теми потрібно знати для НМТ
Програма вимагає розуміти значення понять «колективізація сільського господарства», «розкуркулення», «Голодомор», «чорна дошка», «паспортна система», «геноцид», а також дати 1929 року і 1932-1933 років.