Індустріалізація — це процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства. Курс на неї проголосив XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 р., а форсована індустріалізація «за всяку ціну» розпочалася з 1929 р. разом із колективізацією.
Нижче: головні правила теми, різниця між звичайною і форсованою індустріалізацією, джерела фінансування, алгоритм розв’язання завдань НМТ, розбір реальних завдань, типові помилки учнів і відповіді на поширені запитання.
🔑 Ключові формули
Курс на індустріалізацію — грудень 1925 р. (XIV з’їзд ВКП(б)). Перехід до форсованої індустріалізації — 1929 р. Перша п’ятирічка: 1928/29-1932/33 рр. (старт 1 жовтня 1928 р.). Друга п’ятирічка: 1933-1937 рр.
Відправний (мінімальний) план: зростання \(16-18\%\) на рік. Оптимальний (максимальний) план: \(20-22\%\) на рік. Форсовані показники важкої промисловості: до \(37\%\) щорічно.
Близько \(78\%\) капіталовкладень спрямовувалося у промисловість групи «А» (важка промисловість). Валове виробництво цих галузей мало зрости у \(3\) рази.
Як розв'язувати — покроковий метод
-
1 Крок 1. Знайдіть у завданні маркер періоду.
Слова «ринкові відносини», «оренда», «трести», «продаж продукції на ринку» ведуть до непу, а не до індустріалізації.
-
2 Крок 2. Перевірте, чи є слово «форсована» або «прискорена».
Є — працюємо з 1929 р. і з першою п’ятирічкою. Немає — можливо, йдеться про курс 1925 р.
-
3 Крок 3. Відсійте близькі політики.
На місці правильної відповіді часто стоять коренізація, колективізація, неп або «воєнний комунізм». Кожна з них має свій набір слів-маркерів.
-
4 Крок 4. У завданнях на послідовність спирайтеся на дати.
Голод у південних губерніях УСРР 1921-1923 рр., входження УСРР до СРСР 1922 р., початок коренізації 1923 р., проголошення курсу на індустріалізацію 1925 р.
-
5 Крок 5. У завданнях із зображенням читайте підписи і сюжет плаката.
Не орієнтуйтеся лише на загальне враження: агітаційні плакати індустріалізації та непу зовні схожі.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
Сприятливі умови для розвитку ринкових відносин в УСРР існували за часів реалізації заходів:
А) «воєнного комунізму»
Б) «суцільної колективізації»
В) «нової економічної політики»
Г) «форсована індустріалізація»
Відповідь: В. Ринкові відносини, товарно-грошові зв'язки і приватна ініціатива — це неп. Варіант Г приваблює тим, що індустріалізація теж про економіку, але саме XV з'їзд ВКП(б) 1927 р. визнав пріоритет державного плану над ринком, а це означало згортання непу і знищення товарно-грошових відносин. Отже, форсована індустріалізація ринок не розвивала, а нищила.
Розгляньте наведені плакати. Реалізацію якої політики радянської влади пропагують зображені агітаційні матеріали?
А) нової економічної політики
Б) політики воєнного комунізму
В) суцільної колективізації
Г) форсованої індустріалізації
Відповідь: А. Тут пастка саме на індустріалізації: варіант Г вибирають ті, хто побачив плакат і одразу подумав «агітація за виробництво, значить заводи і п'ятирічка». Але агітаційні плакати виходили і в 1920-х рр., у період непу, а форсована індустріалізація починається лише з 1929 р. Тому дивимося не на сам факт агітації, а на зміст плаката і його час.
У поданому уривку йдеться про одну з політик радянської влади. Укажіть її назву. «Який це цікавий матеріал… Адже на цьому матеріалі можна відразу показати, як у кожній національній культурі виявлялися елементи культури демократичної, соціалістичної, як у творчості народу відбивалися його думи, надії… Ми повинні звернути увагу на це народне мистецтво, на фольклор, на пісні, на казки, на поезію кожної нації. Потрібно, щоб усе це збиралося, записувалося, перекладалося…»
А) Націоналізація
Б) Колективізація
В) Індустріалізація
Г) Коренізація
Відповідь: Г. Ключові слова уривка: національна культура, фольклор, мова і культура кожної нації. Це коренізація, тимчасова політика ВКП(б), суть якої полягала в тому, щоб управлінські структури оволодівали мовою і культурою місцевого населення та поповнювалися за рахунок його представників. Варіант В хибний, бо індустріалізація — це про машинне виробництво і заводи, а не про пісні й казки.
Установіть хронологічну послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел: А) про катастрофічні наслідки воєнного комунізму і продрозкладки та голод на півдні України; Б) про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік; В) про курс на коренізацію; Г) про офіційний курс партії на форсовану індустріалізацію.
Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г. Спирайтеся на обов'язкові дати: голод у південних губерніях УСРР 1921-1923 рр., входження УСРР до складу СРСР 1922 р., початок коренізації 1923 р. Форсована індустріалізація стоїть останньою, бо перехід до неї відбувся у 1929 р., уже після курсу 1925 р. Хто ставить індустріалізацію раніше за коренізацію, зазвичай плутає дату курсу з датою форсування.
⚠️ Типові помилки учнів
Неточно. У 1925 р. XIV з’їзд ВКП(б) лише проголосив курс на індустріалізацію, а перша п’ятирічка стартувала 1 жовтня 1928 р., перехід до форсованої індустріалізації відбувся у 1929 р.
Неправильно. Форсована індустріалізація — це прискорене створення великої промисловості «за всяку ціну» з 1929 р., коли показники розвитку важкої промисловості збільшили до (37%) щорічно.
Неправильно. На думку Й. Сталіна, плани мали бути не прогнозуючими, а директивними, тобто обов’язковими для виконання.
Неправильно. Близько (78%) усіх капіталовкладень спрямовувалося у промисловість групи «А», а валове виробництво цих галузей мало зрости у (3) рази.
Неправильно. Й. Сталін у статті «Рік великого перелому» (1929 р.) оприлюднив економічний приріст, вищий від планових показників, але це рішення не було підкріплене матеріальними ресурсами, серйозних обґрунтувань економічного стрибка не зробили, а цифри були нереальні, тому п’ятирічні плани не виконувалися.
Коментар викладачки. Народ, ось тут головна пастка всієї теми: дат дві, і вони різні. Курс на звичайну індустріалізацію – 1925 рік. Форсована, прискорена – 1929 рік, тоді ж, коли і колективізація. Запам’ятайте так: 1925 – оголосили, 1929 – погнали за всяку ціну. Якщо в завданні звучить слово «форсована» або «прискорена», ваша відповідь ніколи не 1925.
Добренько, зафіксуйте логіку, і половина завдань закриється сама: місто розвивається, село платить. Гроші на заводи беруться не з повітря. Звідси і зв’язка «індустріалізація плюс колективізація» в одній темі: це не два окремі сюжети, а один механізм.
Народ, тема велика, але каркас у неї простий: три складові модернізації, дві дати індустріалізації і одна логіка «місто за рахунок села». Якщо ви тримаєте в голові 1925, 1928 і 1929 та вмієте відрізнити маркери непу від маркерів п’ятирічки, ви закриваєте більшість завдань цього блоку. Отак от: спочатку дати, потім поняття, і лише тоді тестики.
Хочете перевірити свій рівень з історії України? Запишіться на безкоштовну 60-хвилинну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN.
Дивіться також: Стародавня історія України · Розселення слов’ян · Утворення Русі. Аскольд, Олег
Індустріалізація — це процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства. Курс на індустріалізацію СРСР проголосив XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 р.
Імпортозамінна індустріалізація — це створення промислової бази для заміни імпортної промислової продукції на продукцію власного виробництва. У СРСР наприкінці 1920 – у 1930-х рр. ця політика здійснювалася форсовано і тоталітарними методами.
XV з’їзд ВКП(б), 1927 р. визнав пріоритет державного плану над ринком, тобто згортання непу і знищення товарно-грошових відносин. Плани стали директивними, обов’язковими для виконання.
Перша п’ятирічка тривала 1928/29-1932/33 рр., її реалізація почалася 1 жовтня 1928 р. Існувало два варіанти плану: відправний (мінімальний) – зростання \(16-18\%\) на рік, оптимальний (максимальний) – \(20-22\%\). Близько \(78\%\) капіталовкладень спрямовувалося у промисловість групи «А», валове виробництво цих галузей мало зрости у \(3\) рази.
Форсована індустріалізація – це прискорене створення великої промисловості «за всяку ціну», перехід до неї відбувся у 1929 р. Показники розвитку галузей важкої промисловості збільшили до \(37\%\) щорічно.
Три складові радянської модернізації: форсована індустріалізація, насильницька колективізація, більшовицька «культурна революція».
Марксистсько-ленінська теорія вважала індустріалізацію ключовою в соціалістичному будівництві. Вона мала забезпечити три речі: відносну економічну незалежність соціалістичної держави від капіталістичних держав, створення могутньої армії і військового потенціалу, зміну соціального складу населення на користь робітництва. Країна з аграрно-індустріальної мала перетворитися на індустріально-аграрну.
Причини переходу до форсованого варіанту: забезпечення економічної незалежності та зміцнення оборони, створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості й сільського господарства, створення економічної бази для побудови соціалізму.
Хронологія модернізації в Україні: модернізація тривала близько 10 років: план першої п’ятирічки було затверджено у 1929 р., її часові рамки відносять до 1928/1929-1932 рр., другої – до 1933-1937 рр., тобто період радянської модернізації в Україні становить 1928-1938 рр.
Джерела фінансування: доходи державного сектору економіки, збільшення прямих і непрямих податків, безоплатна праця в’язнів, а також експорт продукції.
Особливості індустріалізації в Західній Україні: за цей період збудували 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств, більшість із яких не була потрібна для задоволення місцевих потреб. З’явилися нові галузі: металообробна, машинобудівна, приладобудівна, електролампова, інструментальна, хімічна. Водночас процес успадкував традиційні недоліки радянської системи: диспропорцію в розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої та домінування кількісних показників над якісними.
❓ Часті запитання
Коли проголосили курс на індустріалізацію?
У грудні 1925 р. на XIV з’їзді ВКП(б). Саме на цьому з’їзді було схвалено стратегію здійснення імпортозамінної індустріалізації.
Які роки першої п'ятирічки?
1928/29-1932/33 рр. Її реалізація почалася 1 жовтня 1928 р., а сам план першої п’ятирічки був затверджений у 1929 р.
Які були джерела фінансування форсованої індустріалізації?
Доходи державного сектору економіки, збільшення прямих і непрямих податків, безоплатна праця в’язнів. Одним із джерел був також експорт продукції, і саме про це питає одне із завдань НМТ-2026.
Що входило до складу радянської модернізації?
Форсована індустріалізація, насильницька колективізація та більшовицька «культурна революція». Вони впроваджувалися на тлі становлення тоталітарної системи й масових репресій.
Чим індустріалізація відрізняється від коренізації?
Індустріалізація – це створення великого машинного виробництва, а коренізація – це політика, за якої управлінські структури оволодівали мовою і культурою місцевого населення та поповнювалися за рахунок його представників. В Україні коренізація мала вигляд українізації.
Які особливості мала індустріалізація в Західній Україні?
За період індустріалізації в Західній Україні збудували 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств, більшість із яких не була потрібна для задоволення місцевих потреб. З’явилися нові галузі: металообробна, машинобудівна, приладобудівна, електролампова, інструментальна, хімічна. Водночас процес успадкував традиційні недоліки радянської системи: диспропорцію в розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої та домінування кількісних показників над якісними.