Десталінізація — це спроба частково реформувати тоталітарний режим і подолати наслідки діяльності Й. Сталіна. Вона тривала 1953-1964 рр., була суперечливою й непослідовною, але залишилася головним досягненням М. Хрущова. Літературна назва цього періоду — «відлига».
Нижче: головні правила й дати теми, що таке десталінізація і чому вона була непослідовною, хто такі шістдесятники та що вони робили, звʼязок десталінізації з дисидентським рухом, розбір реальних завдань НМТ, типові помилки учнів і поширені запитання.
🔑 Ключові формули
Десталінізація — процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна, спроба зробити тоталітарний режим ефективнішим. Роки: 1953-1964.
«Відлига» — літературна назва періоду десталінізації.
Шістдесятники — рух молодої української інтелігенції, що виник на хвилі боротьби із проявами сталінізму.
1953-1954 рр. — повстання політичних вʼязнів у сталінських концтаборах.
Лютий 1954 р. — входження Кримської області до складу УРСР.
1956 р. — ХХ зʼїзд КПРС, засудження культу особи.
30 червня 1956 р. — постанова «Про подолання «культу особи» і його наслідків».
1959 р. — утворення Української робітничо-селянської спілки та Клубу творчої молоді «Сучасник» у Києві.
Десталінізація (1953-1964 рр.): «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».
Загострення кризи радянської системи (середина 1960-х — початок 1980-х рр.): «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».
Катерина Білокур, Левко Лукʼяненко, Іван Світличний, Василь Стус, Алла Горська, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Василь Симоненко, Лесь Танюк, Сергій Корольов.
Клуб творчої молоді «Сучасник» (Київ, 1959 р.) — організаційний центр руху шістдесятників; президент — Лесь Танюк.
Клуби шістдесятників діяли також в Одесі, Черкасах, Дніпропетровську, Запоріжжі та інших містах.
Українська робітничо-селянська спілка (1959 р.) — організація опозиційного руху.
Як розв'язувати — покроковий метод
-
1 Крок 1. Визначте період за ключовим словом
Прочитайте умову й знайдіть слово-маркер. «Відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники» — це десталінізація 1953-1964 рр. «Самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник» — уже період загострення кризи радянської системи.
-
2 Крок 2. Перевірте дату
Зіставте подію з датами теми: 1953-1954 рр. — повстання політичних вʼязнів; лютий 1954 р. — входження Кримської області до складу УРСР; 1956 р. — ХХ зʼїзд КПРС; 1959 р. — Українська робітничо-селянська спілка та Клуб творчої молоді «Сучасник». Якщо подія виходить за межі 1953-1964 рр., це не десталінізація.
-
3 Крок 3. Відсійте формулювання «повне подолання»
Десталінізація — це спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим. Якщо у варіанті звучить «повне подолання тоталітаризму», такий варіант відпадає одразу.
-
4 Крок 4. Розділіть творчий і опозиційний рух
Клуб «Сучасник» — осередок творчої молоді, шістдесятників. Українська робітничо-селянська спілка — організація опозиційного руху. Обидві виникли 1959 р., тому в тесті орієнтуйтеся не на дату, а на характер організації, зазначений в умові.
-
5 Крок 5. Для завдань на відповідність працюйте парами «період + чотири слова»
Не шукайте відповідь по одному терміну: перевіряйте, чи весь набір із чотирьох слів пасує до періоду. Саме так відсіюється пастка з «самвидавом» і «правозахисником», які тягне до шістдесятників.
-
6 Крок 6. Для візуальних завдань аналізуйте зображення як джерело
За зображенням (плакат, вітраж, картина) співвіднесіть памʼятку з періодом: визначте стилістику, гасла, згадані реалії — і лише тоді обирайте період із варіантів.
📝 Розбір реальних завдань НМТ
У 1959 р. представники українського руху шістдесятників створили
А) Українську робітничо-селянську спілку
Б) Клуб творчої молоді «Сучасник»
В) Народний рух України
Г) Українську Гельсінську групу
Відповідь: Б. Клуб творчої молоді «Сучасник» утворено в Києві 1959 р., і саме він був осередком шістдесятників. Варіант А приваблює тим, що Українська робітничо-селянська спілка теж виникла 1959 р., але це організація опозиційного, а не творчого руху. Варіанти В і Г належать до інших періодів.
Якого періоду стосується наведений плакат?
А) НЕП і українізація
Б) Індустріалізація та колективізація
В) Десталінізація
Г) Загострення кризи радянської ідеологічної системи
Відповідь: В. Тут працює візуальний аналіз джерела: за зображенням треба співвіднести памʼятку з періодом. Правильний період — десталінізація, 1953-1964 рр. Варіанти А і Б стосуються 1920-1930-х рр., варіант Г — наступного після «відлиги» періоду, коли керівництво очолював Л. Брежнєв.
Установіть відповідність між періодом в історії України (1-4) та поняттями й термінами (А-Д), які потрібно використовувати, характеризуючи його.
1. післявоєнна відбудова та розвиток (1945 — початок 1950-х рр.)
2. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.)
3. загострення кризи радянської системи (середина 1960-х — початок 1980-х рр.)
4. Україна в умовах незалежності (1991 р. — початок ХХІ ст.)
А) «новий порядок», «радянізація», «план «Ост»», «депортація»
Б) «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники»
В) «саморозпуск УГКЦ», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина»
Г) «приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)»
Д) «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник»
Відповідь: 1-В, 2-Б, 3-Д, 4-Г. Наша тема тут — пара 2-Б: чотири слова «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники» і є словником десталінізації. Найпоширеніша пастка — поставити до десталінізації варіант Д: «самвидав» і «правозахисник» звучать як опозиція, тому їх тягне до шістдесятників. Але це терміни періоду загострення кризи радянської системи.
Установіть відповідність між подією та історичним періодом, у який вона відбулася.
1. депортація кримських татар
2. операція «Захід»
3. створення Української робітничо-селянської спілки
4. акція протесту в кінотеатрі «Україна» під час премʼєри фільму «Тіні забутих предків»
А) Україна в роки Другої світової війни
Б) Україна в перші повоєнні роки
В) Україна в умовах десталінізації
Г) Україна в період загострення кризи радянської системи
Д) Відновлення незалежності України
Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г. Українську робітничо-селянську спілку створено 1959 р., тобто це десталінізація, варіант В. А ось акція протесту під час премʼєри фільму «Тіні забутих предків» відбулася 4 вересня 1965 р., за участь у ній В. Стуса відрахували з аспірантури: це вже наступний період. Обидві події про опір, і саме тому їх плутають.
⚠️ Типові помилки учнів
Неправильно. Підручник дає інше формулювання: це спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим. Процес був суперечливим і непослідовним.
Неправильно. Клуби шістдесятників існували також в Одесі, Черкасах, Дніпропетровську, Запоріжжі та інших містах. У Києві діяв саме «Сучасник», утворений 1959 р.
Неправильно. За програмою НМТ ці явища належать до періоду загострення кризи радянської системи, а термінами десталінізації є «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».
Неправильно. Завершенням «відлиги» в інтелектуальному житті вважають 1962-1963 рр., після зустрічей М. Хрущова з творчою інтелігенцією. Уже тоді почалася кампанія цькування, а клуби закрили.
Неправильно. Це була мирна ненасильницька форма опозиційної діяльності, дисиденти вели боротьбу лише конституційними засобами.
Друзі, це один із найпродуктивніших періодів для тестів: сама тема невелика, а завдань дає багато. На НМТ вона працює одразу у двох форматах: як окреме питання про клуб «Сучасник» і як завдання на відповідність, де треба впізнати період за набором термінів «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».
Зафіксуйте собі просту рамку: «спроба, але частково». Десталінізація — це не демократія і не свобода, це помʼякшення режиму зверху й у тих межах, які влада сама собі дозволила. Якщо у завданні звучить «повне подолання тоталітаризму», такий варіант відпадає одразу.
Народ, тут головна пастка на НМТ: не змішуйте періоди. Клуб «Сучасник» і Українська робітничо-селянська спілка — це десталінізація, 1953-1964 рр. А Українська Гельсінська група, самвидав, «Український вісник» і масові затримання — це вже наступний період, загострення кризи радянської системи. Запамʼятайте по маркерах: «відлига» і «раднаргоспи» — Хрущов, «застій», «дефіцит» і «правозахисник» — Брежнєв.
Тема виглядає легкою, поки не доходить до завдань на відповідність. Тому радимо вчити її не окремими датами, а парами «період плюс чотири слова»: побачили «раднаргоспи» — це Хрущов, побачили «дефіцит» — це вже Брежнєв. Такий словничок закриває одразу кілька завдань у тесті, і саме його варто виписати в конспект першим.
Хочете перевірити свій рівень з історії України? Запишіться на безкоштовну 60-хвилинну онлайн-діагностику з викладачем KEVIN.
Дивіться також: Стародавня історія України · Розселення словʼян · Утворення Русі. Аскольд, Олег
Означення. Десталінізація — це процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна, спроба частково реформувати тоталітарний режим і зробити його ефективнішим. Період: 1953-1964 рр. Літературна назва — «відлига». Головні риси: політика десталінізації, політична реабілітація, непослідовність реформ.
Як почалася. Десталінізація почалася після смерті Й. Сталіна: у вищому керівництві СРСР відбулися зміни, до влади прийшло угруповання, очолюване М. Хрущовим, яке свідомо відмовлялося від крайнощів сталінського тоталітаризму. В Україні на початковому етапі розпочався процес українізації керівних кадрів.
Чому реформи були непослідовними. Ключове слово теми — «непослідовність». Постанову «Про подолання «культу особи» і його наслідків» від 30 червня 1956 р. прийняли для того, щоб спрямувати десталінізацію в помірковане русло. У ній наголошувалося, що «культ особи» був проявом особистих недоліків Й. Сталіна, а не відображенням вад радянської влади. Порівняно з доповіддю М. Хрущова постанова стала кроком назад: усі гострі факти в ній оминали.
Особливості процесу в Україні. В Україні процес ішов повільніше, ніж у центрі. Основна частина партійного апарату не була готова розвінчувати «культ особи», серед незацікавлених було чимало особисто причетних до репресій. У багатьох партійних організаціях критику «культу особи» сприймали як наклеп на радянську владу. Водночас реакція більшості населення республіки на засудження зловживань сталінщини і новий політичний курс була переважно позитивною. У липні 1956 р. в республіканських засобах масової інформації зʼявилися перші повідомлення про реабілітацію українських письменників, жертв сталінського терору: В. Еллана-Блакитного, В. Чумака, Г. Косинки, Олеся Досвітнього, Мирослава Ірчана, І. Микитенка.
Шістдесятники. Шістдесятники — це рух, що обʼєднував молоду українську інтелігенцію, яка прагнула своєю творчістю сприяти піднесенню національної свідомості, відродженню української мови та культури. Він виник на хвилі боротьби із проявами сталінізму. У 1959 р. в Києві утворився Клуб творчої молоді «Сучасник» — організаційний центр руху. Клуби шістдесятників існували також в Одесі, Черкасах, Дніпропетровську, Запоріжжі та інших містах. Президентом клубу «Сучасник» був Лесь Танюк, режисер і театрознавець, який належав до плеяди шістдесятників.
Шістдесятники в образотворчому мистецтві. Рух охопив і образотворче мистецтво. З шістдесятниками була повʼязана творчість художниці Т. Яблонської: на противагу соціалістичному реалізму вона створювала образи з давніми традиціями українського народного живопису («Фольклорна сюїта», «Травень»). Разом із В. Зарецьким та іншими художниками-шістдесятниками вона стала засновницею фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві. У 1964 р. художники А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, Г. Севрук, Г. Зубченко до 150-річчя від дня народження Т. Шевченка створили вітраж у вестибюлі Київського державного університету. На вимогу партійних керівників, які визнали і зображення, і цитату ідеологічно небезпечними, вітраж знищили.
Завершення «відлиги». У грудні 1962 і березні 1963 р. відбулися зустрічі М. Хрущова з творчою інтелігенцією, на яких він різко звинуватив її у формалізмі, авангардизмі та безідейності. Ці роки вважають завершенням «відлиги» в інтелектуальному житті. В Україні партійна преса розпочала кампанію цькування шістдесятників: їх звільняли з роботи, забороняли друкувати твори. Найбільше переслідувань за «формалістичні викрутаси» зазнали І. Дзюба, І. Драч, Ліна Костенко, І. Світличний та Є. Сверстюк. Після цього київський клуб «Сучасник», а незабаром і осередки в інших містах було закрито.
Десталінізація і дисидентський рух. У період хрущовської «відлиги» в Україні виник дисидентський рух, що став новою формою української національно-визвольної боротьби. Це була мирна ненасильницька форма опозиційної діяльності щодо влади: дисиденти прагнули досягти мети через агітаційно-пропагандистські акції і вели боротьбу лише конституційними засобами. Учасники національно-визвольного руху відмовилися від збройних форм боротьби й зосередилися на критиці радянської системи та моральному опорі. У 1959 р. була утворена Українська робітничо-селянська спілка.
- Знайдіть слово-маркер: «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники» — це 1953-1964 рр.
- Перевірте дату: подія має вкладатися в 1953-1964 рр.
- Відсійте варіанти з «повним подоланням тоталітаризму» — десталінізація була частковою і непослідовною.
- Розрізніть творчий і опозиційний рух: «Сучасник» — шістдесятники, Українська робітничо-селянська спілка — опозиція, обидві 1959 р.
- Не тягніть до теми «самвидав», «номенклатуру», «дефіцит», «правозахисника» та Українську Гельсінську групу — це вже Брежнєв.
❓ Часті запитання
Що таке десталінізація простими словами?
Це спроба частково реформувати тоталітарний режим і подолати наслідки діяльності Й. Сталіна. Тривала 1953-1964 рр., була суперечливою й непослідовною, але вважається головним досягненням М. Хрущова.
Які роки треба знати для теми «десталінізація»?
Обовʼязкові дати: 1953-1954 рр. — повстання політичних вʼязнів у сталінських концтаборах; лютий 1954 р. — входження Кримської області до складу УРСР; 1956 р. — ХХ зʼїзд КПРС і засудження культу особи; 1959 р. — утворення Української робітничо-селянської спілки та Клубу творчої молоді «Сучасник».
Хто такі шістдесятники?
Це молода українська інтелігенція, яка своєю творчістю прагнула сприяти піднесенню національної свідомості, відродженню української мови та культури. Рух виник на хвилі боротьби із проявами сталінізму.
Яких персоналій вимагає програма НМТ у цій темі?
Катерина Білокур, Левко Лукʼяненко, Іван Світличний, Василь Стус, Алла Горська, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Василь Симоненко, Лесь Танюк, Сергій Корольов. Історично-культурна памʼятка теми — картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці», 1955 р.
Чим «відлига» відрізняється від десталінізації?
«Відлига» — це літературна назва того самого періоду десталінізації 1953-1964 рр. У завданнях НМТ ці слова стоять поряд: «відлига» і «шістдесятники» є маркерами періоду десталінізації в завданнях на відповідність.
Як не переплутати десталінізацію із «застоєм»?
За словником термінів. Десталінізація — «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники». Період загострення кризи радянської системи — «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник». Керівництво в 1964-1982 рр. очолював Л. Брежнєв, і ця доба увійшла в історію як період «застою».