Ендокринна система: залози, гормони, завдання НМТ

Коментар викладачки. Розберемо саме слово, і половина теми стане зрозумілою: «ендон» означає всередині, «крино» означає виділяти. Виділяє всередину, тобто в кров, а не назовні. Отож головна ознака залози внутрішньої секреції – немає протоки. Погодьтеся, це запамʼятати легше, ніж список назв.

Гормони – це біологічно активні сполуки, які виробляють ендокринні залози й виділяють у кров, лімфу або порожнинну рідину, а нейрогормони виробляють особливі нервові клітини. Ними речовини транспортуються до відповідних органів.

Дуже важлива деталь, на якій будується половина тестових завдань: гормон діє не всюди. Він впливає лише на ті органи й тканини, клітини яких мають спеціальні рецептори до цього гормону. Тому один і той самий гормон у крові «бачить» не весь організм, а лише свої клітини-мішені.

Гормони не залишаються в організмі назавжди. Після реалізації своїх функцій вони руйнуються: невелика частина залишків гормональних продуктів може знову ресинтезуватись у гормони, але більша частина піддається незворотному катаболізму. Видалення гормонів та їхніх метаболітів відбувається переважно із сечею й жовчю.

Регулювальна дія гормонів різнобічна: вона може реалізуватися через активацію й пригнічення ферментів, біосинтезу білків, зміну проникності клітинних мембран. Гормони беруть участь і в терміновій, і в тривалій регуляції обміну речовин: адаптації до умов середовища, до кількості та якості їжі, до надходження рідини й електролітів.

Нервова регуляція швидка й короткочасна, гуморальна повільніша, але триваліша. Рефлекторно організм реагує за частки секунди, а гормон починає діяти через кілька хвилин чи більше, зате його дія триває, доки в рідинах внутрішнього середовища зберігається потрібна концентрація.

Ці дві системи не працюють окремо. Більшості тварин і людині притаманна нейрогуморальна регуляція: одні й ті самі процеси життєдіяльності одночасно перебувають під контролем і нервової системи, і біологічно активних речовин. Нервова система регулює діяльність ендокринної, а гормони, які виробляють ендокринні залози, впливають на роботу нервової.

Найчастіше нервова система здійснює свою регуляторну функцію саме через ендокринну. Яскравий приклад цього зв’язку – вплив емоцій на обмін речовин. Контроль за обміном речовин і перетворенням енергії регулює гіпоталамус: там розміщені центри голоду, ситості й спраги, центри обміну білків, вуглеводів, ліпідів, водно-сольового обміну і центр терморегуляції, поєднані в один інтегративний центр.

Нервова регуляція обміну речовин здійснюється трьома шляхами: виділенням нейромедіаторів (наприклад, серотонін, адреналін, гістамін, ацетилхолін); зміною концентрації йонів, що активують або сповільнюють дію ферментів; впливом на ендокринні залози, тобто дією гіпоталамуса через гіпофіз.

Гіпофіз називають диригентом тому, що він виробляє тропні гормони, які контролюють діяльність інших ендокринних залоз. Його роботу порівнюють із функціями диригента, який керує «оркестром» – роботою решти залоз.

Схема така. Гіпоталамус синтезує нейрогормони, частина яких надходить у задню частку гіпофіза: це вазопресин (антидіуретичний гормон) і окситоцин. Крім того, гіпоталамус секретує біологічно активні сполуки, які або посилюють, або пригнічують секреторну функцію гіпофіза. Рилізинг-гормони – це нейрогормони гіпоталамуса, які стимулюють синтез і виділення в кров тропних гормонів передньою часткою гіпофіза.

Приклад ланцюжка з підручника: тиреотропний гормон гіпофіза впливає на щитоподібну залозу, а вона може секретувати більше або менше тироксину, що веде до прискорення чи сповільнення обміну речовин. Ось так одна залоза керує іншою, а вже та змінює обмін речовин у цілому організмі.

Гормони гіпофіза мають свої скорочення, і в завданнях вони трапляються саме так: АКТГ – адренокортикотропний гормон, ТТГ – тиреотропний гормон, АДГ – антидіуретичний гормон, ЛГ – лютеїнізуючий гормон, ФСГ – фолікостимулюючий гормон. Гормон росту діє на кістки, пролактин на молочні залози, окситоцин на матку, АДГ на нирки, АКТГ на наднирники, ТТГ на щитоподібну залозу, ЛГ і ФСГ на яєчники та яєчки.

Завдяки гіпоталамо-гіпофізарній системі робота ендокринної системи може швидко перебудовуватись у відповідь на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, які сприймають різні рецептори.

Надниркова залоза складається з кіркового та мозкового шарів і розташована над нирками. Її нейрогормон адреналін регулює артеріальний тиск, впливає на інтенсивність обміну речовин, стимулює діяльність центральної нервової системи, підвищує психічну активність і має протиалергічну дію. Виділення адреналіну посилюється у стресових ситуаціях: небезпека, травми, шоковий стан. Цей нейрогормон наче готує організм до опору несприятливим впливам.

Норадреналін, як і адреналін, регулює артеріальний тиск, сприяє звуженню просвіту кровоносних судин, впливає на скорочення серця та інтенсивність обміну речовин, але не так сильно, як адреналін. Його рівень у крові теж зростає у стресових ситуаціях, при травмах і крововтратах, однак провідна роль належить адреналіну. Дія норадреналіну активізує центральну нервову систему, посилює рухову активність і знижує больову чутливість.

Вилочкова залоза, або тимус, розташована за грудиною, тому її ще називають загрудинною. Найбільшу масу тимус має від раннього дитячого віку до періоду статевого дозрівання, а у віці, старшому за 16 років, маса залози поступово зменшується і її тканини перероджуються. Гормон тимуса тимозин впливає на ріст організму до статевої зрілості й на відкладання в кістках солей Кальцію. Крім того, тимус бере участь у забезпеченні імунітету.

Ще одна річ, яку часто пропускають: крім багатоклітинних ендокринних залоз, в організмі людини є сотні окремих ендокринних клітин, які продукують і виділяють у кров гормони. Наприклад, ендокринні клітини шлунково-кишкового тракту виробляють понад 30 гормонів. Такі клітини є в будь-якій тканині.

Стрес – це стан організму, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх чинників, які називають стресорами. Стресори можуть бути будь-якої природи: спека чи холод, отрута, збудники інфекційних захворювань, втрата крові, сильне емоційне потрясіння.

З фізіологічної точки зору стрес є нейрогуморальною реакцією, спрямованою на адаптацію організму до незвичних для нього умов. У стресових ситуаціях виникає потреба мобілізації всіх сил організму, і саме тут гіпоталамо-гіпофізарна система відіграє важливу роль. Ланцюжок такий: кортикотропін-рилізинг-гормон гіпоталамуса, далі адренокортикотропний гормон гіпофіза, далі кортизол надниркової залози, який впливає і на імунну систему, а гіпоталамус відповідає на рівень кортизолу в крові.

Коментар викладачки. Отож запамʼятовуємо порядок трьох поверхів: гіпоталамус, гіпофіз, надниркова залоза. Зверху вниз ідуть команди, а знизу вгору йде відповідь: гіпоталамус реагує на рівень кортизолу в крові. Це і є принцип регуляції секреції гормонів, і саме його люблять питати на НМТ.

Ендокринна система – це лише одна тема з розділу «Організм людини як біологічна система», а поруч стоять регуляція обміну речовин, кров і лімфа, імунітет. На курсі біології KEVIN всю біологію проходять такою самою логікою: спочатку структура, потім функція, потім тестове завдання на цю функцію.

Хочете план підготовки з біології під ваш рівень? Залиште імʼя і телефон, і ми передзвонимо.