Гриби – будова, живлення і завдання НМТ

Це той мінімум, який має бути в голові автоматично. Позначення в записах: \(n\) означає кількість клітинних ядер, а решта записів – це співвідношення ознак, які на НМТ перевіряють найчастіше.

Коментар викладачки. Гриби насправді ближчі до тварин, ніж до рослин, і саме на цьому будують більшість тестових питань. Розберіть слово «осмогетеротрофний» на частини: «гетеротроф» – живиться готовою органікою, «осмо» – всмоктує її розчиненою, всією поверхнею. Одразу видно, чому в гриба немає ні рота, ні коренів, а є довгі гіфи з величезною площею.

Гриби поєднують ознаки обох царств, і саме тому їх виділили в окреме царство. З рослинами їх зближує клітинна стінка над плазматичною мембраною і прикріплений спосіб життя, з тваринами – гетеротрофне живлення, глікоген як запасна речовина і сечовина як кінцевий продукт обміну білків.

Ключова відмінність від рослин: у грибів немає хлоропластів, тому фотосинтез для них неможливий. Ключова відмінність від тварин: гриби не заковтують їжу, а секретують назовні ферменти-гідролази, розщеплюють органіку поза клітиною і всмоктують готові прості речовини. Травних вакуолей у них не утворюється.

Ще одна деталь, яку часто питають опосередковано: клітинна стінка грибів побудована з полісахариду глюкану, а поперечні містки між його молекулами утворює хітин у справжніх грибів або целюлоза у несправжніх. Тобто «хітин» – це відповідь про стінку, а не про запас.

Основних екологічних груп, важливих для НМТ, чотири: шапинкові, гриби-паразити, цвілеві та дріжджеві. Програма вимагає розрізняти сапротрофів, паразитів і симбіотрофів.

Шапинкові гриби – це гриби з плодовим тілом із ніжки та шапки, сапротрофним і мутуалістичним живленням і здатністю утворювати мікоризу. За гіменофором їх ділять на трубчасті (білий гриб, маслюк, підберезник) і пластинчасті (сироїжки, лисички, рижики). За вживанням у їжу: безумовно їстівні (білий, підосичники, маслюки), умовно їстівні (сироїжки), отруйні (бліда поганка, червоний мухомор, несправжні опеньки).

Гриби-паразити – це група грибів, які живляться за рахунок поживних речовин живих організмів, мають різні способи зараження і утворюють величезну кількість спор. До них належать трутовики, сажкові, іржасті, ріжкові та борошнисторосяні гриби.

Цвілеві гриби – це група грибів, які утворюють наліт на субстратах, живляться сапротрофно і виділяють захисні речовини-антибіотики. Серед них нижчі одноклітинні (мукор) і вищі багатоклітинні (пеніцил, аспергіл). Природне місце існування цвілевих грибів – верхні шари ґрунту.

Дріжджеві гриби – це одноклітинні гриби, здатні до анаеробного дихання і брунькування, із сапротрофним та паразитичним живленням. Представники: пекарські й винні дріжджі, кандида білява (збудник молочниці), пневмоцистис (збудник пневмонії).

Роль грибів у природі теж перевіряють: разом з іншими грибами шапинкові звільняють поверхню планети від мертвої органіки і беруть участь у ґрунтоутворенні, а багато видів рослин не можуть рости без симбіозу з ними.

Гіменофор – це поверхня нижньої частини шапки, на якій розташований спороносний шар. Саме за особливостями його будови шапинкові гриби поділяють на трубчасті та пластинчасті.

Запамʼятати перелік простіше, ніж здається. Трубчастий гіменофор мають білий гриб, маслюк і підберезник, знизу шапки в них видно багато дрібних отворів-трубочок. Пластинчастий гіменофор мають сироїжки, лисички, рижики, а також печериці, там знизу радіальні пластинки.

Коментар викладачки. На тесті питання формулюють однаково коротко: «який гриб має трубчастий гіменофор». Не намагайтеся згадати всю таблицю, тримайте в голові два опорні приклади трубчастих (білий гриб і маслюк) і два пластинчастих (печериця, сироїжка). Далі відповідь знаходиться методом виключення за пів хвилини.

Одна тема – це добре, а на НМТ їх десятки, і будувати систему зручніше одразу: цю тему розбирають на курсі біології KEVIN. Хочете план підготовки з біології під ваш рівень? Залиште імʼя і телефон, і ми передзвонимо.